Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

МАНТІЯ

Мантія — оболонка «твердої» Землі, розташована між земною корою і ядром. Вона поділяється на верхню (потужністю бл. 900 км) і нижню (потужністю бл. 1900 км) мантію і складається зі щільних зеленувато-чорних залізо-магнієвих силікатів. В умовах поверхневих температур і тиску ці породи приблизно вдвічі твердіші, ніж граніт, а на великих гли­бинах стають пластичними і повільно течуть. Завдяки розпаду радіоак­тивних елементів (особливо ізотопів калію й урану) мантія знизу посту­пово нагрівається. Іноді в процесі гороутворення блоки земної кори за­нурюються в мантійну речовину, де вони плавляться, а потім під час вулканічних вивержень разом з лавою виносяться на поверхню. У 1909 р. хорватський геофізик А. Мохоровичич встановив, що швидкість поши­рення поздовжніх сейсмічних хвиль різко збільшується на глибині бл. 35 км під материками і 5—10 км — під океанічним дном. Цей рубіж від­повідає межі між земною корою і мантією і називається поверхнею Мохоровичича. Положення нижньої межі верхньої мантії менш визначене. Поздовжні хвилі, проникаючи в мантію, розповсюджуються з приско­ренням, поки не досягнуть астеносфери, де їх рух сповільнюється. Ниж­ня мантія, в якій швидкість цих хвиль знову збільшується, більш жорст­ка, ніж астеносфера, але пружніша, ніж верхня мантія.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua