Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

ВИСНАЖЕННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ

Стратосферний озон сконцентрований переважно на висотах від 20 до 25 км. Поглинаючи 99 % короткохвильового випромінювання Сонця, небезпечного для усього живого, озон оберігає від нього земну поверхню і тропосферу, захищаючи людей від сонячних опіків, раку шкіри і очей, катаракти тощо. Крім того, він не дозволяє більшій частині тропосфер­ного кисню перетворитися в озон. Нарівні з процесом утворення озону в атмосфері відбувається зворотний процес його розпаду, що також проті­кає при поглинанні сонячного ультрафіолетового випромінювання. Ок­сиди водню (НОх), метан (СН4), газоподібний водень (Н2) і оксиди азоту (NOx) також можуть руйнувати стратосферний озон. Якщо антропоген­ний вплив відсутній, між виникненням і розпадом молекул озону існує певна рівновага. Глобальною хімічною бомбою уповільненої дії є штучні хлорфторвутлеводні, які сприяють зниженню середньої концентрації озо­ну в тропосфері. Хлорфторвуглеводні, уперше синтезовані в 1928 р. і відомі як фреони, абохладони, в 1940-х роках стали чудом хімії. Хімічно інертні, нетоксичні, без запаху, не займисті, дешеві, вони дуже швидко завоювали популярність і широко використовувалися як хладагенти.

Джерелами хлорфторвуглеводні в в атмосфері є аерозольні балончи­ки, зіпсовані холодильники, а також кондиціонери. Очевидно, що моле­кули фреонів дуже інертні і не розпадаються в тропосфері, а повільно підіймаються вгору і через 10—20 років потрапляють в стратосферу. Там ультрафіолетова радіація Сонця руйнує молекули цих речовин (т.зв. про­цес фотолітичного розкладання), внаслідок чого звільняється атом хлору. Він вступає в реакцію з озоном з утворенням атомарного кисню (О) і молекули кисню (О,). Оксид хлору (Сl20) нестабільний, вступає в реак­цію з вільним атомом кисню, внаслідок якої утворюється молекула кис­ню і вільний атом хлору. Тому єдиний атом хлору, що одного разу утвори­вся при розпаді хлорфторвуглеводню, може зруйнувати тисячі молекул озону. Небезпечна для живої клітини короткохвильова ультрафіолетова радіація Сонця через сезонні зменшення концентрації озону (т.зв. озоно­вих дір), які спостерігалися, зокрема, над Антарктидою і в меншій мірі над іншими районами, може проникати до земної поверхні. За прогноза­ми, підвищені дози ультрафіолетової радіації призведуть до збільшення кількості потерпілих від сонячних опіків, а також до зростання захворю­ваності раком шкіри (ця тенденція вже простежується в Австралії, Новій Зеландії, ПАР, Аргентині і Чилі), катарактою тощо.

У 1978 р. уряд США заборонив використання хлорфторвуглеводнів як аерозольних розпилювачів. У 1987 р. представники урядів 36 країн провели спеціальну зустріч в Монреалі і узгодили план (Монреальский протокол) скорочення викидів хлорфторвуглеводнів в атмосферу при­близно на 35 % за період з 1989 до 2000 р. На другій зустрічі в Копенгагені у 1992 р. представники ряду країн домовилися, що надалі необхідно: відмовитися від виробництва галонів (клас фторвуглеводнів, що містять атоми брому) до 1 січня 1994 p., а хлорфторвуглеводнів і гідробромфторвуглеводнів (замінників галонів) — до 1 січня 1996 p.; на період до 1996 р. заморозити споживання гідрохлорфторвуглеводнів на рівні 1991 р. і по­вністю припинити їх використання до 2030 р.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua