Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

ТРУБОПРОВІДНИЙ ТРАНСПОРТ

Трубопровідний транспорт — вид транспорту, що здійснює передачу на відстань рідких, газоподібних або твердих продуктів по трубопрово­дах. Трубопровідний транспорт становить 11 % від обсягу світового ван­тажообігу. Сучасний розвиток трубопровідного транспорту був підготов­лений досягненнями в металургії і машинобудуванні, а також потребами господарства в транспортуванні рідких і газоподібних продуктів. Ство­рення широкої мережі трубопроводів дозволило більш ефективно пере­міщувати природний газ, нафту і нафтопродукти на великі відстані без проміжних процесів їх перевантаження, що має місце на інших видах транспорту (крім контейнерного). Важлива особливість трубопровідного транспорту — безперервність його функціонування. Це забезпечується трубопроводами великого діаметра звичайно до 1420, а в майбутньому до 1620 і навіть 2200 мм і тиском до 75 і більше атмосфер. Трубопровідний транспорт усе більше спеціалізується на переміщенні окремих видів про­дукції: рідких (від нафти і нафтопродуктів до молока), газоподібних (при­родний і попутний гази, аміак, етан, етилен), твердих (вугілля, збіжжя). Вони переміщуються на різні відстані — від кількох кілометрів до кіль­кох тисяч кілометрів. Кінцеві пункти постачання різні: нафти — нафто­переробні заводи; природного газу, аміаку, етану, етилену — хімічні під­приємства; вугілля і мазуту — частіше за все електростанції. У інших видів продукції — масові споживачі (природний газ для комунального і, особливо, побутового споживання, нафтопродукти — це бензин, гас тощо). Тому крім магістральних трубопроводів є і розгалужена розвідна мережа трубопроводів. Перевага трубопровідного транспорту — можли­вість прокладання його магістралей в умовах різного рельєфу, через ве­ликі водні простори, в тому числі моря, в умовах вічної мерзлоти. Газо­провідний транспорт використовує для зберігання видобутого газу при­родні або штучні підземні пустоти. Створення газо- і нафтопроводів при­зводить до певних екологічних проблем (розрив труб і викид нафти і газу, порушення природного покриву при прокладці труб, у північних районах при наземних трасах трубопроводів — перешкоди для міграції тварин). Сумарна довжина тільки магістральних нафто- і газопроводів у світі наближається до 2 млн км, тобто майже вдвічі перевищує довжину заліз­ниць і на відміну від останніх продовжує збільшуватися. За довжиною нафто- і газопроводів лідирують Північна Америка і Східна Європа, да­леко випереджаючи Західну Європу та інші регіони світу. Найдовша ме­режа трубопроводів споруджена в США, які першими розгорнули їх ство­рення. У СРСР, який поступався США за довжиною газо- і нафтопрово­дів, їх будівництво почалося пізніше, і були використані труби більшого діаметра. Тому в СРСР обсяги роботи трубопровідного транспорту (в 1990 р. — 58 % у світі) перевершували подібні у США. Найбільшим наф­топроводом Східної Європи є нафтопровід «Дружба». Це ціла система міжнародних трубопроводів загальною довжиною 5,5 тис. км. У Північ­ній Америці найдовші нафтопроводи Редуотер — Порт-Кредит (4,8 тис. км) і Едмонтон — Монреаль (3,2 тис. км).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua