Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ЗЕМЛЯ - НАШ СПІЛЬНИЙ ДІМ

ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ЛЮДИНИ НА РОСЛИННИЙ СВІТ

Споживче відношення людини до рослинних угруповань виявилося ще на початковому етапі розвитку землеробства і скотарства. У подаль­шому такий підхід ще більше закріпився у свідомості людей. У багатьох країнах ліси знищувалися настільки швидко, що лісопосадки не встига­ли за темпами вирубки дерев. Масштабний антропогенний вплив на біотичні угруповання призводить до важких екологічних наслідків як на екосистемно-біосферному, так і на популяційно-видовому рівнях. На позбавлених лісів територіях виникають глибокі яри, руйнівні обвали і селі, знищується фотосинтезуюча фітомаса, що виконує важливі еколо­гічні функції, погіршується газовий склад атмосфери, змінюється гідро­логічний режим водних об'єктів, зникає багато рослинних і тваринних видів. Знищення великих лісових масивів, особливо вологих тропічних — цих своєрідних випарників вологи, несприятливо відбивається не тільки на регіональному, але і на біосферному рівні. Знищення деревно-чагар­никової рослинності і трав'янистого покриву на пасовищах у посушли­вих регіонах призводить до їхнього опустинення.

Ще один негативний екологічний наслідок знищення лісів — зміна альбедо земної поверхні. Альбедо (лат. albedo — білизна) — це величина, що характеризує здатність поверхні відбивати падаючі на неї промені. Загальне альбедо крон дерев становить 10—15 %, трави 20—25 %, снігу, який щойно випав — до 90 %. Альбедо земної поверхні — один з важли­вих чинників, що визначають клімат як загалом у світі, так і в окремих його регіонах. Серйозні зміни клімату на планеті можуть бути викликані зміною альбедо поверхні Землі всього лише на кілька відсотків. У наш час за допомогою космічних знімків виявлена крупномасштабна зміна альбедо (так само як і теплового балансу) всієї поверхні Землі. Вчені вважають, що це — наслідок знищення лісової рослинності і розвитку антропогенного опустинення на значній частині нашої планети.

Великої шкоди природним лісовим екосистемам завдають лісові по­жежі. Пожежі погіршують склад лісу, зменшують приріст дерев, пору­шують зв'язки коріння з грунтом, посилюють буреломи, знищують кор­мову базу диких тварин, гніздів'я птахів. У сильному полум'ї фунт спа­люється до такої міри, що в ньому повністю порушується вологообмін і здатність до утримання поживних речовин. Випалена дотла територія нерідко швидко заселяється різними комахами, що не завжди безпечно для людей через можливі спалахи інфекційних захворювань.

Крім описаних вище прямих впливів людини на біотичні угруповання важливе значення мають і непрямі, наприклад забруднення їх промислови­ми викидами. Різні токсиканти, і насамперед діоксид сірки, оксиди азоту і вуглеводу, озон, важкі метали, вельми негативно впливають на хвойні і широколисті дерева, а також на чагарники, польові культури і трави, мохи і лишайники, фруктові і овочеві культури і квіти. У газоподібному вигляді або у вигляді кислотних опадів вони негативно впливають на важливі асимі­ляційні функції рослин, органи дихання тварин, різко порушують метабо­лізм і призводять до різних захворювань. Так, наприклад, під дією озону (03) в рослинах знижується не тільки активність транспортної системи, але і вміст хлорофілу. Простежується висока кореляція між пошкодженням лис­тя і кількістю адсорбованого діоксиду сірки (SO,). Високі дози S02 або три­валі впливи його низьких концентрацій призводять до сильного інгибірування процесів фотосинтезу і зниження дихання. Таким чином, такі токси­канти, як діоксид сірки, озон та інші можуть істотно порушувати різні біохі­мічні і фізіологічні процеси і структурну організацію клітин рослин і призво­дити їх до загибелі.

Дуже негативно на життєдіяльності рослин позначаються автомобі­льні вихлопні гази, що містять 60 % усіх шкідливих речовин у міському повітрі і серед них такі токсичні, як оксиди вуглеводу, альдегіди, сполу­ки свинцю. Наприклад, під їх впливом у дуба, липи, в'яза зменшується розмір хлоропластів, скорочуються кількість і розмір листя, скорочуєть­ся тривалість їх життя, загальний вміст хлорофілу зменшується в півтора-два рази. На популяційно-видовому рівні негативний вплив людини на біотичні угруповання виявляється у втраті біологічної різноманітності, у скороченні чисельності і зникненні окремих видів.

Руйнування природних угруповань вже призвело до зникнення де­яких рослин. У недалекому майбутньому безліч видів рослин, чисель­ність яких сьогодні скорочується, також будуть під загрозою зникнення. Загалом у всьому світі охорони потребують 25—30 тис. видів рослин, або 10 % світової флори. Частка вимерлих видів у всіх країнах складає понад 0,5 % загальної кількості видів флори світу, а в таких регіонах, як Гавайські острови, понад 11 %. У Росії і Україні вже понад 1 тис. видів знахо­дяться на грані повного зникнення і потребують термінової охорони. Ско­рочення кількості видів рослин, а в ряді випадків і їх зникнення, веде до розриву харчових ланцюгів, що еволюційно склалися, і до дестабілізації усієї екологічної системи.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua