Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ
МАТЕРИКИ

ЄВРАЗІЯ

ЄВРОПА

Європа — частина світу (бл. 10—12 млн км2), яка разом з Азією утворює материк Євразія. Омивається Атлантичним і Північним Льо­довитим океанами та їхніми морями. Площа островів бл. 730 тис. км2. Великі півострови: Кольський, Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський. Середня висота поверхні бл. 300 м, мі­німальна — 28 м (рівень Каспійського моря), максимальна — 4807 м (г. Монблан). Довжина берегової лінії — 37 900 км. Переважають рів­нини (великі Східно-Європейська, Середньоєвропейська, Середньо- і Нижньодунайська, Паризький басейн), гори займають бл. 17 % те­риторії (основні — Альпи, Карпати, Піренеї, Апенніни, Урал, гори Скандинавського і Балканського п-вів). Діючі вулкани — в Ісландії і Середземномор'ї.

На більшій частині території клімат помірний (на заході — океаніч­ний, на сході — континентальний, зі сніжною і морозною зимою), на північних островах — субарктичний і арктичний, у Південній Європі — середземноморський. На островах Арктики, в Ісландії, Скандинавсь­ких горах, Альпах — заледеніння (площа понад 118 тис. км2).

Основні річки: Волга (3530 км), Дунай, Дніпро, Дон, Печора, Північ­на Двіна, Рейн, Вісла, Ельба, Одра, Рона, Луара, Тахо.

Великі озера: Ладозьке, Онезьке, Чудське, Венерн, Балатон, Же­невське.

На островах Арктики і вздовж узбережжя Північного Льодовитого океану — арктичні пустелі і тундра, південніше — лісотундра, тайгові, мішані і широколисті ліси, лісостепи, степи, субтропічні середземно­морські ліси і чагарники; на південному сході — напівпустелі. Населен­ня Європи — 806 млн людей (1995). У Європі розташовані Австрія, Алба­нія, Андорра, Білорусія, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Гібралтар, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, частина Казахстану, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Мальта, Молдавія, Монако, Ні­дерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація (бл. 2/3 території Європи), Румунія, Сан-Маріно, Сербія, Словаччина, Словенія, частина Туреччини, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорно­горія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія.

Європа — густонаселена високоурбанізована частина світу. На її території розташовано понад 40 держав, розвивають свою культуру бл. 70 етносів. При цьому масштаби господарського освоєння мате­рика за тисячоліття історії є настільки значними, що природний ланд­шафт тут зберігається лише як заповідні зони. Європа — колиска ба­гатьох давніх цивілізацій: егейської, грецької (еллінської), етруської, кельтської, римської, вона стала регіоном широкого розповсюджен­ня християнства. Більшість народів Європи розмовляє мовами індо­європейської сім'ї, представленої 4 лінгвістичними групами: роман­ською, німецькою, слов'янською і кельтською. Крім того, тут живуть народи фінно-угорської групи уральської сім'ї; тюркської групи ал­тайської сім'ї; семітської групи афразійської сім'ї — мальтійці. Пред­ставники семітської лінгвістичної групи становлять значну частину і серед прибуваючих до Європи імігрантів. Все більш поширеним яви­щем у Європі стає білінгвізм (двомовність) і полілінгвізм (багатомов­ність). Цьому сприяють тенденції до економічного, культурного і по­літичного єднання Європи, зростання освітнього рівня населення ко­нтиненту, спеціальні заходи національних урядів і міжнародних орга­нізацій, скеровані на консолідацію полікультурного загальноєвропей­ського простору.

В останні десятиріччя XX ст. етнічна специфіка матеріальної культу­ри і суспільного побуту народів Європи помітно слабшала. Цьому спри­яли швидкий розвиток продуктивних сил, промисловості, торгівлі, про­цеси індустріалізації сільськогосподарського виробництва, урбанізації, розвиток транспорту, засобів інформації і комунікації. Європейці брали активну участь в господарському і культурному освоєнні інших конти­нентів Землі. Десятки мільйонів мігрантів з Європи постійно мігрували в Азію, Африку, Америку, Австралію, здійснювали кругосвітні подорожі, відкриваючи нові землі, досягаючи Північного і Південного полюсів, пі­знаючи таємниці планети, складаючи основу нових етносів.

У XX ст. Європа була основною ареною двох світових воєн — найкривавіших в історії людства. Якщо в Першій світовій війні (1914—1918) брали участь 36 держав з населенням понад 1 млрд чоловік і людські втрати становили 9,4 млн, то у Другій світовій війні (1939—1945) брала участь вже 61 держава з населенням 1,7 млрд людей і втрати склали понад 50 млн людей. Війни нанесли величезних збитків не тільки євро­пейським народам, але і народам інших континентів. Разом з тим розши­рення політичної, економічної та культурної співпраці на загальноєвро­пейській основі зараз стало вже реальністю. Держави Європи відіграють провідну роль в Організації Об'єднаних Націй, у Європі діє цілий ряд міждержавних союзів.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua