Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ЗЕМЛЯ В КОСМІЧНОМУ ПРОСТОРІ

РОЗМІРИ І БУДОВА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Розміри Сонячної системи визначаються відстанню від Сонця до найдальшої від нього планети — Плутона (бл. 40 а. о.; 1 астрономічна одини­ця = 149,6 млн км). Однак сфера, у межах якої можливий стійкий рух небесних тіл навколо Сонця, займає набагато більшу частину простору, який тягнеться на відстань бл. 230 000 а. о. й стикується зі сферами впливу найближчих до Сонця зірок. Великі планети, які рухаються на­вколо Сонця, утворюють плоску підсистему і поділяються на дві окремі групи. До першої з них, внутрішньої (або земної), належать Меркурій, Венера, Земля і Марс. До зовнішньої групи, яку складають планети- гіганти, відносяться Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Дев'яту планету, Плутон, зазвичай розглядають окремо, оскільки за своїми фізичними характеристиками вона помітно відрізняється від планет зовнішньої гру­пи. У центральному тілі системи — Сонці — зосереджено 99,866 % усієї її

маси (якщо не враховувати космічний пил, що знаходиться у межах Сонячної системи; його загальна маса приблизно дорівнює масі Сонця). Сонце на 76 % складається з Гідрогену; Гелію приблизно в 3,4 рази мен­ше, а на частку всіх інших елементів припадає бл. 0,75 % усієї маси. Схожий хімічний склад мають і планети-гіганти. Планети земної групи за хімічним складом, мабуть, близькі до Землі.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua