Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
БІОСФЕРА

ЕРОЗІЯ ҐРУНТІВ

Ерозія ґрунтів (від лат. eros — роз'їдання) — руйнування і знос повер­хневих, найбільш родючих, горизонтів і підстиляючих їх порід вітром (ві­трова ерозія) або потоками води (водна ерозія). Землі, що зазнали руйну­вання у процесі ерозії, називають еродованими. До ерозійних процесів відносять також промислову ерозію (руйнування сільськогосподарських земель внаслідок будівництва і розробки кар'єрів), військову ерозію (воронки, траншеї), пасовищну ерозію (внаслідок інтенсивного випасу ху­доби), іригаційну (руйнування ґрунтів при будівництві каналів і пору­шенні норм подивів) тощо. Однак справжнім лихом для землеробства залишаються водна ерозія (до неї схильний 31 % суходолу) і вітрова еро­зія (дефляція), що активно діє на 34 % поверхні суходолу. У США еродо­вано 40 % усіх сільськогосподарських земель, а у посушливих районах світу навіть більше — 60 % від загальної площі. Ерозія негативним чином впливає на стан ґрунтового покриву, а в багатьох випадках руйнує його повністю. Зменшується біологічна продуктивність рослин, знижуються урожаї та якість зернових культур, бавовни, чаю тощо.

Вітрова ерозія (дефляція) ґрунтів. Під вітровою ерозією розуміють ви­дування, перенесення і відкладення найдрібніших фунтових часток віт­ром. Інтенсивність вітрової ерозії залежить від швидкості вітру, стійкості фунту, наявності рослинного покриву, особливостей рельєфу і від інших чинників. Значно впливають на її розвиток антропогенні чинники. Акти­візують ерозійні процеси знищення рослинності, нерегульований випас худоби, неправильне застосування агротехничних заходів.

Розрізнюють місцеву (повсякденну) вітрову ерозію і пилові бурі. Пе­рша проявляється у вигляді поземок і стовпів пилу при невеликих швид­костях вітру. Пилові бурі виникають під час дуже сильних і тривалих вітрів. Швидкість вітру досягає 20—30 м/с і більше. Найчастіше пилові бурі спостерігаються в посушливих районах (сухі степи, напівпустелі, пустелі). Пилові бурі безповоротно зносять найродючіший верхній шар фунтів; вони здатні розвіяти за кілька годин до 500 т грунту з 1 га рілля, негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного се­редовища, забруднюють атмосферне повітря, водоймища, негативно впливають на здоров'я людини. У наш час найбільше джерело пилу — Арал. На космічних знімках видні шлейфи пилу, які тягнуться в різні боки від Аралу на сотні кілометрів. Загальна маса переношуваного віт­ром пилу в районі Аралу досягає 90 млн т на рік.

Водна ерозія ґрунтів (земель). Під водною ерозією розуміють руйну­вання ґрунтів тимчасовими водними потоками. Розрізнюють такі форми водної ерозії: площинну, струменисту, яружну, берегову. Умови для про­яву водної ерозії створюють природні чинники, а основною причиною її розвитку є виробнича діяльність людини. Зокрема, поява нової важкої ґрунтооброблювальної техніки, що руйнує структуру ґрунту, є одною з причин активізації водної ерозії в останні десятиріччя. Інші негативні антропогенні чинники: знищення рослинності і лісів, надмірний випас худоби, відвальна обробка фунтів тощо.

Серед різних форм прояву водної ерозії знач ну шкоду навколишньо­му природному середовищу і насамперед фунтам завдає яружна ерозія. Екологічні збитки від ярів величезні. Яри знищують цінні сільськогоспо­дарські землі, сприяють інтенсивному змиву ґрунтового покриву, заму­люють малі річки і водосховища, створюють густо розчленований рель­єф. Так, площа ярів тільки на території Руської рівнини становить 5 млн га і продовжує збільшуватися. Підраховано, що щоденні втрати грунтів че­рез збільшення ярів досягають 100—200 га.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua