Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
БІОСФЕРА

ҐРУНТОУТВОРЕННЯ

Ґрунт утворюється внаслідок диференціації поверхневого відкла­дення на горизонти Ґрунтового профілю, тобто відбувається розвиток системи, що все більше ускладнюється. Спочатку характер ґрунту визначають ґрунтоутворюючі породи і мінерали. При відсутності води помітних змін у системі не відбувається, тоді як надходження води зумовлює зміни, що призводять до формування ґрунтового профілю. Вода не тільки взаємодіє з гірськими породами і мінералами, але й впливає на розвиток організмів. Рослини, що мають надземні і підзе­мні органи, є зв'язуючою ланкою між ґрунтом і атмосферою. Ґрунто­утворення передбачає зміну розмірів часток, що складають грунт (ме­ханічного складу), збагачення органічною речовиною, міграцію еле­ментів у вигляді розчинів (вилужування), суспензій і накопичення в деяких шарах вимитих речовин.

Зміни механічного складу виражаються в накопиченні більш тонких часток у міру того, як гірські породи і мінерали зазнають руйнування внаслідок фізичних і хімічних процесів. Ці процеси, які називаються вивітрюванням, включають руйнівний вплив текучих вод (ерозія), тієї води, що замерзає і розширюється в тріщинах гірських порід, вітру (де­фляція) і льодовиків (екзарація), а також дезінтеграцію породи. Як на­слідок, уламки гірських порід перетворюються у пісок, алеврит або гли­ну. Цей процес, хоч і руйнівний для гірських порід, створює пористий субстрат, проникний для води і коріння рослин.

Накопичення органічної речовини відбувається на ранній стадії ґрун­тоутворення (перші кілька сотень років), коли від відмерлих частин рос­лин поступає більше органічної речовини, ніж може бути розкладене мікроорганізмами. Якщо грунт утворюється на виходах скельних порід, спочатку на їхній поверхні поселяються нижчі рослини — лишайники і мохи, а потім трави або дерева. У будь-якому ґрунті, що формується, згодом встановлюється рівновага між надходженням і розкладанням ор­ганічної речовини. Ця рівновага може зберігатися, якщо ґрунт не зазнає руйнувань. Органічна речовина, що міститься головним чином у верхній частині ґрунтового профілю, служить показником родючості грунтів. Гу­мус, що утворився із залишків рослин і тварин, які зазнали часткового розкладання мікроорганізмами, — важливий компонент верхніх горизонтів деяких фунтів. Рослини витягують з нього азот та інші поживні ре­човини. При культивації фунтів темпи накопичення органічної речови­ни змінюються, оскільки сільськогосподарські культури витягують з них живильні елементи. Після збору урожаю природний цикл перериваєть­ся, і вміст гумусу в фунті зменшується.

Видужування також бере участь у процесі ґрунтоутворення. Дощова вода розчиняє деякі тверді речовини, які потім переміщуються разом з водою. Напрям руху може бути латеральним (поверхневий стік) або вер­тикальним, якщо вода просочується в фунт. Вода, що потрапляє в фунт, може пройти крізь нього, а може проникати тільки до деякої глибини. Там вона тимчасово адсорбується і потім повертається в атмосферу або шляхом транспірації вологи, витягнутої з грунту корінням рослин, або через випаровування з поверхні грунту. Всмоктування води корінням призводить до зниження вмісту у верхньому шарі фунту деяких речо­вин, які накопичувалися в межах тієї глибини, до якої проникає вода. Таким чином формуються грунтові горизонти. Вода, що фільтрується крізь грунт і поповнює запаси фунтових вод, також сприяє видужуван­ню, але це не призводить до диференціації на горизонти. Горизонт А — зона максимального видужування.

Елювіїрування (вимивання) і ілювіїрування (насичення водою) — фунтоутворюючі процеси, під дієюяких речовинну водному середовищі пе­реходять у завислий стан, а потім осідають. Завислі частки мігрують ра­зом з водою, але не розчиняються. Найбільш схильні до такого перене­сення глинисті частки. Цей процес призводить до зменшення кількості глинистих часток у горизонті А (елювіїрування) і накопиченню їх у гори­зонті В (ілювіїрування). Елювіальний та ілювіальний процеси характерні для регіонів з гумідним кліматом, де, як правило, алевритові або піщані горизонти А підстеляються глинистими горизонтами В. Формування фу­нтів переважно зумовлене 5 основними грунтоутворюючими чинника­ми: кліматом, діяльністю живих організмів, грунтоутворюючими (мате­ринськими) породами, рельєфом і часом.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua