Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ГІДРОСФЕРА ТА ВОДИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ І СУХОДОЛУ

ТЕМПЕРАТУРА МОРСЬКОЇ ВОДИ

Бл. 95 % водної маси в океані має середню температуру 3,8 °С. Ця температура в сучасних кліматичних умовах практично залишається не­змінною. Проте температура води на поверхні океану значно коливається: в екваторіальній зоні вода нагріта до 25—26°, а в приполярних областях її температура знижується нижче 0° (лід у воді з солоністю 35‰ утворюється при температурі -1,9°). Сезонні коливання температури води в середніх широтах становлять 5—10°, в північно-західних частинах Атлантичного і Тихого океанів, де зустрічаються тепла і холодна течії, вони досягають іноді 15°, а в полярних широтах (де літо холодне) і в тропіках (де не буває зими) коливання температури на поверхні океану протягом року не пере­вищують 2° (в екваторіальній зоні вони не більші за 0,5°).

Температура придонних вод полярних областей океану нижча за 0°, а в середніх і екваторіальних широтах бл. 2°. В океанах і морях спостеріга­ються і багаторічні потепління і похолодання верхніх шарів води, які впли­вають на клімат. Температура води в океані з глибиною знижується. У північних широтах верхній шар прогрітої води до осені досягає товщини 10—15 м, в середніх широтах — 40—50 м. Під ним спостерігається тон­кий сезонний шар різкого стрибка температури. Його називають термоклином. Нижче термоклину вода набагато холодніша. При сильному хви­люванні моря і зимовому охолодженні шар температурного стрибка руй­нується, температура води стає одноманітною до глибини 50 м, а місця­ми навіть до 200 м, в залежності від сили хвилювання або ступеня охоло­дження.

Взимку охолодження води починається зверху. Холодна вода важча і щільніша за теплу, тому вона опускається вниз і перемішується з ниж­ньою, більш теплою водою. Така вертикальна циркуляція морської води збагачує її нижні шари киснем і вуглекислим газом, поглиненим з пові­тря, і підіймає на поверхню поживні солі, що нагромадилися у глибинах внаслідок розкладання відмерлих організмів. Тому в полярних морях життя дуже різноманітне. Вертикальна циркуляція в холодну пору року «викачує» накопичене у воді тепло в атмосферу. Від екватора до 50—60° північної і південної широти на глибині від 100 до 700 м термоклин існує протягом року. Зі зміною температури змінюється і щільність води. Де є стрибок температури — там є і стрибок щільності. Тому біля термоклину завжди скупчуються дрібні тваринні організми: при вертикальному пе­реміщенні вони не в змозі подолати цей бар'єр. Услід за планктоном тут збирається і риба.

Відомо, що вода має велику теплоємність: 1 м3 води, охолоджуючись лише на 1°, нагріває на Г понад 3300 м3 повітря. Завдяки цьому океани і моря служать акумулятором і розподільником сонячного тепла на поверх­ні планети. У помірних і полярних широтах морські води влітку накопи­чують тепло, а взимку віддають його в атмосферу. У тропіках вода нагрі­вається на поверхні протягом року. Течії переносять теплі екваторіальні води у високі широти, а холодні води повертаються в тропіки з протите­чіями. Гольфстрім пом'якшує клімат Англії і Скандинавії, а течія Куросіо робить більш теплим клімат Японії. У той же час холодні Східно-Гренла­ндська, Лабрадорська і Курильська протитечії охолоджують відповідно східні береги Північної Америки і Азії. Біле, Чорне і навіть Каспійське моря, які віддають узимку тепло, трохи підвищують температуру повітря над прилеглим узбережжям.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua