Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

ОПУСТЕЛЕННЯ

Одним із глобальних проявів деградації як грунтів, так і всього на­вколишнього природного середовища загалом, є опустелення. Опустелення — це процес безповоротної зміни грунту і рослинності й зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може при­звести до повного руйнування біосферного потенціалу і перетворення території в пустелю. Усього в світі опустелення загрожує понад 1 млрд га земель. Причини й основні чинники опустелення різні. Як правило, до опустелення призводить поєднання декількох чинників, спільна дія яких різко погіршує екологічну ситуацію. На території, схильній до опусте­лення, погіршуються фізичні властивості грунтів, гине рослинність, забруднюються грунтові води, різко падає біологічна продуктивність, а отже, підривається і здатність екосистем відновлюватися. Опустелення є од­ночасно соціально-економічним і природним процесом, воно загрожує приблизно 3,2 млрд га земель, на яких проживають понад 700 млн лю­дей. Особливо небезпечне становище склалося в Африці у зоні Сахеля (Сенегал, Нігерія, Буркіна-Фасо, Малі) — перехідній біокліматичній зоні (шириною до 400 км) між пустелею Сахара на півночі і саваною на пів­дні. Причина катастрофічного становища в Сахелі зумовлена поєднан­ням двох чинників:

1) посиленням впливу людини на природні екосистеми з метою за­безпечення продовольством швидко зростаючого населення;

2) метеорологічними умовами, що змінилися (тривалими засухами).

Інтенсивний випас худоби призводить до надмірного навантаження на пасовища і знищення й без того розрідженої рослинності з низькою природною продуктивністю. Опустеленню сприяє також масове ви­палення торішньої сухої трави, особливо після періоду дощів, інтен­сивне розорювання, зниження рівня ґрунтових вод. Вибита рослин­ність і сильно розпушені ґрунти створюють умови для інтенсивного видування (дефляції) поверхневого шару землі. Зміна природних комплексів та їх деградація особливо помітні у період посухи. На те­риторії СНД опустеленню піддаються землі в Казахстані, Чорні землі в Калмикії й Астраханській області і в деяких інших районах. Усі вони відносяться до зон екологічного лиха і їх стан продовжує погіршува­тися. Внаслідок непродуманої господарської діяльності на цих тери­торіях сталися глибокі безповоротні деградаційні зміни природного середовища. Це спричинило різке зниження біорізноманіття фіто- і зооценозів і руйнування природних екосистем. Фахівці зазначають, що там, де за умовами рельєфу, якістю грунту, густотою трав'яного покриву можна було випасати тільки одну вівцю, випасалося в деся­тки разів більше. У результаті трав'янисті пасовища перетворилися в спустошені землі. Так, за п'ять років площа рухомих пісків у Калмикії збільшилася більш ніж на 50 тис. га.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua