Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

РІВНИНИ

Рівнини — великі, досить рівні ділянки земної поверхні. Займають 15—20 % суходолу. Коливання висот у їх межах не перевищує 200 м, а схили менші за 5°. Рівнини — один з найважливіших елементів рельєфу як суходолу, так і дна морів і океанів.

Типи рівнин суходолу. Численні типи рівнин розрізнюють за харак­тером і висотою поверхні, геологічною будовою, походженням та істо­рією розвитку. У залежності від вигляду і величини нерівностей розріз­нюють: плоскі, хвилясті, пасмові, ступінчасті та інші рівнини. За фор­мою поверхні виділяють: горизонтальні (Велика Китайська рівнина), похилі й увігнуті (рівнини міжгірських западин — наприклад, Цай-

дамська улоговина) рівнини. Поширена класифікація рівнин за ви­сотою відносно рівня моря. Низовинні рівнини розташовані нижче від рівня моря, нерідко в пустелях, наприклад, западина Каттара або най­нижче місце суходолу — западина Гхор (395 м нижче від рівня моря). До низовинних рівнин, або низовин (висоти від 0 до 200 м над рівнем моря), відносяться найбільші рівнини світу: Амазонська низовина, Східно-Європейська рівнина і Західно-Сибірська рівнина. Поверхня піднятих рівнин, або височин, розташовується в інтервалі висот 200— 500 м (Середньоруська височина, Валдайська височина). Вище за 500 м підіймаються нагірні рівнини, наприклад, одна з найбільших у Центральній Азії — Гобі. Як до піднятих, так і до нагірних рівнин з плоскою або хвилястою поверхнею, відділеною схилами або уступами від більш низьких сусідніх територій, нерідко застосовують термін плато.

Роль зовнішніх процесів. Вигляд рівнини багато в чому залежить від зовнішніх процесів. За сумою впливу зовнішніх процесів рівнини розді­ляються на акумулятивні ї денудаційні. Акумулятивні рівнини, що утвори­лися при накопиченні шарів рихлих відкладень, — це річкові (алювіаль­ні), озерні, морські, льодовикові, водно-льодовикові та інші. Наприклад, товща осадів, переважно річкових і морських, на Фландрській низовині (узбережжя Північного моря) досягає 600 м, а товща пильових порід (лесів) на Лесовому плато — 250—300 м. До акумулятивних рівнин відно­ситься також вулканічне плато, складене застиглими лавами і рихлими продуктами вивержень вулканів (плато Даріганга в Монголії, Колумбій­ське плато в Північній Америці). Денудаційні рівнини виникли внаслі­док руйнування давніх височин або гір. У залежності від переважаючого процесу, завдяки якому сталося руйнування давнього рельєфу і вирів­нювання поверхні, виділяють ерозійні (при переважанні дії вод, які сті­кають), абразійні (створені хвильовими процесами на морському узбе­режжі), дефляційні (зрівнені вітром) та інші денудаційні рівнини. Багато рівнин мають складне походження, оскільки їх формували різні природ­ні процеси.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua