Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

ОСАДОЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ

Осадочні гірські породи осідають на дні океанів і морів, річок та ін­ших водоймищ. Під впливом вітру, текучих вод, добових і річних коли­вань температури руйнуються скелі. Уламки гірських порід різних роз­мірів переносяться струмками і річками. Найбільші уламки збирають­ся на дні річок неподалік від гірських хребтів, що руйнуються. Уламки менших розмірів і пісок переносяться річками на далекі відстані й осі­дають у прибережній частині морів і океанів. У глибоководній зоні, віддаленій на сотні кілометрів від зони зносу уламкового матеріалу, на дно опускаються найдрібніші глинясті частки. Так в процесі перене­сення здійснюється сортування уламків за розмірами. Найбільші осіда­ють поблизу гір, що руйнуються, найдрібніші (глинясті частки) — в глибоководній частині морів і океанів. Осілі на дно уламки порід і міне­ралів під вагою ущільнюються, цементуються, перетворюючись у такі гірські породи, як конгломерат, пісковик, глинястий сланець. Все це так звані осадочні гірські породи уламкового походження. Вони заля­гають у вигляді шарів, які можна побачити на крутих схилах ярів, бере­гах річок і морів. У морях, океанах і деяких озерах розчинена велика кількість солей кальцію, магнію, калію, натрію та інших елементів. Зі зміною температури і випаровування концентрація солей збільшується і з води починають виділятися кристалічні осади, що нагромаджуються на дні водоймищ. Надалі вони ущільнюються, цементуються і перекристалізовуються, причому частково змінюється і їхній склад. Внаслі­док цих процесів утворюються гірські породи — мергелі, гіпс, кухонна сіль, сульфатні і хлорні солі магнію, кальцію і калію. Це також осадочні породи, але не уламкового, а хімічного походження. Озера, моря й оке­ани населені тваринами і рослинними організмами: рибами, рачками, равликами, коралами і різними водоростями. Скелети морських орга­нізмів, їхні панцири і раковини бувають вапнянистими, крем'янисти­ми або фосфатними. Після загибелі морські тварини опускаються на дно. їхні м'які частини розкладаються, а скелети або панцири, нагро­маджуючись і ущільнюючись, утворюють товсті шари вапняків, крем'янистих порід і фосфоритів. За рахунок рослинних і частково тва­ринних залишків на дні древніх озер і боліт утворилися горючі корисні копалини — вугілля, горючі сланці, нафта, тверді бітуми і т. п. Всі ці породи, що виникли внаслідок життєдіяльності організмів, називають­ся осадочними породами біогенного походження (від грецьк. «біос» — життя). Отже, осадочні породи за походженням поділяються на три ве­ликі групи: 1) уламкові, 2) хімічні і 3) біогенні. Вивчаючи осадочні поро­ди, а також скелети і раковини давніх тварин, що знаходяться в них, геологи встановлюють, в який час у тій або іншій частині Землі було море, як із часом змінювалися його береги і коли на його місці утвори­лася суша.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua