Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

МАГМАТИЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ

Глибоко в надрах Землі переважають високі температури. На глибині бл. 100 км температура вже настільки висока, що більшість гірських порід повинна була б розплавитися, якби цьому не перешкоджав вели­чезний тиск, що досягає декількох десятків тисяч атмосфер. Але місця­ми в земній корі виникають гігантські тріщини — глибинні розломи. Там, де пройшла зона розлому, тиск різко падає, і тоді створюються умо­ви для плавлення глибинних гірських порід; утворюється вогненно-рід­кий силікатний розплав — магма. Вона насичена парами води, вуглеки­слим і сірчистим газами, хлором й іншими леткими речовинами. Під тиском розчинених у ній газів магма спрямовується до поверхні Землі. У тих випадках, коли вона досягає поверхні, ми є свідками грізного явища природи — виверження вулкана. Через величезну конусоподібну воронку вириваються клуби газу, пари і попелу. Це та частина магми, яка рухається попереду розплаву, що підіймається. Разом з газовими хмара­ми і попелом з жерла вилітають розжарені в'язкі уламки — вулканічні бомби. Услід за ними по схилах вулкана розтікається вогненна річка — це магма, що вийшла на поверхню і втратила при цьому значну частину газів і пари; її називають лавою. Застигаючи і частково кристалізуючись на поверхні Землі, лава, в залежності від її хімічного складу, перетворю­ється в гірську породу — базальт, андезит, дацит або ліпарит. Це так звані гірські породи, що вилилися, або ефузивні, характерною особливістю яких є присутність в їхньому складі вулканічного скла. Вулканічне скло скрі­плює, цементує мінерали, що виділилися з розплаву ще в той період, коли він підіймався на поверхню. Однак не завжди магматичному роз­плаву вдається досягнути поверхні Землі — тоді кристалізація його від­бувається на деякій глибині, яка часто досягає 5 і більше кілометрів. Охолодження відбувається тут повільно, гази і пари води під великим тиском надовго зберігаються в магмі, що кристалізується, і в значній кількості входять до складу мінералів, що виділяються з розплаву. Із застиглої в глибинних умовах магми утворюються такі гірські породи, як габро, діорит і граніт. їх відрізняє суцільнокристалічна будова, скла в цих породах немає, а мінерали, з яких вони складаються, часто досягають великих розмірів. Гірські породи, що утворилися внаслідок кристалізації магматичного розплаву на глибині, називаються інтрузивними. Магма складається з хімічних сполук, в які переважно входять кисень, крем­ній, алюміній, залізо, магній, кальцій, натрій і калій. У меншій кількості в розплаві міститься титан і марганець. Крім того, в магмі розчинена деяка кількість води, вуглекислоти, сірчистого газу, хлору та інших лет­ких речовин.

Просуваючись у верхні горизонти земної кори, магма поступово втрачає тепло. При цьому першими починають виділятися з розплаву найбільш тугоплавкі мінерали: магнезіально-залізисті силікати — олі­віни і піроксени, а також польові шпати, збагачені кальцієм. Густина цих мінералів, їх питома вага вища за густину розплаву, і тому вони повільно опускаються в нижню частину магматичного басейну. Разом з ними на дно опускаються і рудні мінерали, до складу яких входять важкі метали — платина, хром, нікель, кобальт тощо. У верхній части­ні магматичного басейну нагромаджуються мінерали, температура кри­сталізації яких значно нижча, а питома вага менша. Це кварц і польові шпати, збагачені калієм і натрієм. Тут же, у верхній частині розплаву, збираються і леткі речовини — гази і пари води. Основна магма збага­чена магнієм, залізом і титаном. У складі кислої магми значно більше кремнезему, алюмінію і лужних металів і менше магнію і заліза. Гірські породи, що утворюються з магматичних розплавів, за складом поділя­ються на декілька великих груп. Розрізнюють основні гірські породи — бідні на кремнезем і багаті на магній і залізо; середні — більш багаті на кремнезем, алюміній і кальцій, але дещо збіднені на магній і залізо і, нарешті, кислі — найбільш багаті на кремнезем, калій і натрій і збідне­ні на магній, залізо і кальцій. При кристалізації основної магми з туго­плавких і важких мінералів — олівіну, піроксену і кальцієвого польово­го шпату — утворюються такі інтрузивні гірські породи, як дуніт, пери­дотит і габро. Вони містять скупчення самородної платини, хромітової руди, нікелю і кобальту. Більш легкоплавкі мінерали — кварц, лужні шпати і слюда — під час кристалізації кислої магми входять до складу іншої інтрузивної гірської породи — граніту. Якщо ж магматичний роз­плав, з якого утворюється габро, з'являється на поверхні Землі, то ви­ходить базальт, що складається з олівіну, піроксену, кальцієвого польо­вого шпату і вулканічного скла. Лава кислого складу, застигаючи на поверхні Землі, утворює ліпарит, що складається з лужних польових шпатів, кварцу, біотиту і знову-таки вулканічного скла. З легкоплав­кої, найбільш насиченої газами і парами води верхньої частини кисло­го магматичного розплаву утворюються гранітні пегматити. На деякому віддаленні від магми, що остигає, гази і пари води конденсуються, перетворюючись у гарячі водні розчини — гідротерми. Потрапляючи в тріщини, що виникли в гірських породах, гідротермальні розчини охо­лоджуються і з них випадають кристали кварцу, флюориту, піриту, га­леніту, сфалериту та інших мінералів. Так утворюються гідротермальні родовища, з яких добувається основна маса таких рідкісних і важливих для промисловості металів, як вольфрам, молібден, свинець, олово, вісмут, сурма, миш'як, золото, срібло тощо.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua