Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

Розділ другий

РЕГІОНИ І КРАЇНИ СВІТУ

Тема 11. АЗІЯ

3. ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ

РЕСПУБЛІКА ТУРКМЕНІСТАН

Площа — 488,1 тис. км2.

Населення — 4,4 млн. осіб.

Столиця — Ашгабат — 517 тис. осіб.

Туркменістан розташований в Центральній Азії. Територія витягнута з північного заходу на південний схід між Каспійським морем і р. Амудар’я.

Найбільша протяжність з півночі на південь — 650 км., зі заходу на схід — 1100 км. Вигідним можна вважати вихід до Каспійського моря і відносно зручні виходи на південь, в Іран.

Формування території. Територія сучасного Туркменістану в минулому, до відкриття морського шляху з Європи в Індію, відігравала важливу роль посередника між цивілізаціями Заходу і Сходу.

Вигідне положення на сухопутних торговельних шляхах з країн Середземномор'я і Північної Євразії в Індію і Китай сприяло економічному розвитку і водночас було ареною зіткнення інтересів багатьох країн. Перші державні утворення і великі оазиси (Маргіана, Парфія, Мідія) виникли тут ще до Різдва Христового.

Становлення туркменської нації проходило в умовах майже повної відсутності землеробства і максимального розвитку кочового способу життя, часто насаджуваного завойовниками.

Після кількох спроб завоювання Туркменістану росіяни все-таки у 1881 р. штурмом здобули фортецю Геок-Тене, а потім аул Ашгабат. Пізніше до Росії приєднали Тедженський і Мургабський оазиси.

У 1924 р. з окремих територій, заселених туркменами, була утворена Туркменська PCP. У 1991 р. Туркменістан став незалежною президентською республікою.

Президент С. Ніязов є главою держави і Кабінету міністрів. Вищим представницьким органом влади є Народні збори, законодавчим — парламент.

У червні 1992 р. була проведена реорганізація адміністративно-територіального поділу країни: замість областей створені велаяти, замість районів етрапи і новий п'ятий велаят Ахалський (колишня Ашгабатська обл.), а Чарджевська обл. перейменована у Лебапський велаят. Отже, з 1998 р. Туркменістан має такий адміністративно-територіальний поділ (5 велаятів): 1. Ахалський (центр Ашгабат); 2. Балканський (Небітдаг); 3. Дашховузький (Дашховуз); 4. Лебапський (Чарджев); 5. Марийський (Мари). До складу Балканського велаяту входить м. Туркменбаші (колишній Красноводськ), тому площа його найбільша — 138,5 тис. км2.

Природно-ресурсний потенціал. Туркменістан — найбільш рівнинна країна регіону. Майже 80% території лежить в межах Туранської низовини, піднімаючись в середньому лише на 100-200 м над рівнем моря. Переважну частину території займає піщана пустеля Каракуми. Гори є лише на півдні. В кайнозої проходило стискання осадових порід, що викликало формування хребта Копетдаг.

З осадовими породами Туранської плити пов'язані великі запаси горючих корисних копалин (в т. ч. на шельфі Каспійського моря) — природного газу і нафти. За запасами газу Туркменістан входить в п'ятірку великих країн світу. Є родовища сірки, калійних і кухонних солей. Туркменістан - найбільш сонячний з середньоазіатських республік. Число сонячних днів досягає 290.Клімат різко континентальний з мінімальною кількістю опадів протягом року (75-100 мм. на рівнинах і до 350 мм. у передгір'ях). Найтепліший район — південний захід країни, де середньорічна температура +16,9°С. Літо завжди сухе і жарке.

Найбільша ріка — Амудар'я. Менш водними, що губляться в пісках, є Мургаб і Теджен. Значна частина води випаровується, фільтрується в ґрунт або використовується для зрошення. Є декілька солоних озер. Найбільші з них — Сарикамишське і Куулі. Велике значення для сільського господарства має Каракумський канал.

Ландшафти пустель мають всі риси, властиві цій природній зоні.

Населення і розселення. У 2000 р. у Туркменістані проживало 4,4 млн. осіб. Середня густота населення — 9,0 осіб/км2, його розміщення вкрай нерівномірне. Переважна частина жителів зосереджена в оазисах, де густота зростає до 200 осіб/км2, водночас 80% території взагалі не заселено (Каракуми).

Чисельність населення зростає (на 90-100 тис. осіб щороку) за рахунок високого природного приросту (1,8%). Це приводить до постійного збільшення молодих вікових груп в загальній чисельності населення. Середній розмір сім'ї традиційно великий: 3-5 дітей і більше. Дитяча смертність порівняно з іншими країнами невисока і становить 5,5%. Швидке зростання кількості населення загострює проблему зайнятості.

Стабільна соціально-економічна ситуація підтримує і міжетнічне благополуччя. Більше 3/4 населення становлять туркмени (73,3%). Серед етнічних груп можна виділити узбеків (9,0%), росіян (9,8%), казахів (2,0%), вірмен (0,8%), інші становлять 5,1%. В останні роки, як і з інших республік Центральної Євразії, помітним є відтік російськомовного населення. Туркменістан займає друге місце (після Казахстану) за часткою міських жителів. Частка міського населення дорівнює 45%.

Великі міста — Ашгабат (540,6 тис. осіб), Чарджев (189,2 тис. осіб), Дашховуз (141,8 тис. осіб), а також Мари, Небітдаг, Туркменбаші.

Більшість туркменів — мусульмани — суніти.

Господарство. Як і у більшості країн пострадянського простору, спостерігається спад виробництва. Видобуток газу скоротився вдвоє, впав видобуток нафти. Зупинено більшість підприємств машинобудівного циклу. Знизились показники сільського господарства.

Нафтогазовий комплекс був і залишається основою спеціалізації країни. Це важлива експортна галузь. На частку природного газу припадає близько 60% ВВП.

Основний нафтовидобувний район — захід країни. Нафта переробляється на двох нафтопереробних заводах в Туркменбаші і Чарджев.

Туркменістан — четвертий у світі виробник природного газу. Основні родовища — Ачак на півночі Чарджевської обл., газоносні площі в районі м. Мари і на узбережжі Каспію.

Тепер у зв'язку з неплатежами основних споживачів газу (Вірменія, Грузія, Азербайджан, Україна) його видобуток знизився до 35 млрд. м3. Все ж ця галузь найбільш перспективна за умови підвищення частки переробки сировини всередині країни і будівництва нових трубопроводів за її межі. Тепер діє лише один газопровід — через Росію.

У перспективі намічено будівництво газопроводів через Іран і Туреччину в Європу і через Афганістан — в Пакистан та Індію.

Галузі машинобудування забезпечували нормальне функціонування пріоритетних галузей (нафтогазової і сільського господарства). В кожному обласному центрі були ремонтні підприємства відповідного профілю. Крім цього, в Ашгабаті були представлені завод газових апаратів, електротехнічний, кабелю, обчислювальної техніки, в Кизил-Арваті — вагоноремонтний, в Мари — з виробництва насосів.

У хімічному комплексі Туркменістану найбільш розвинені два цикли: нафтогазовий і гірничо-хімічний.

У східній частині країни зосереджені унікальні родовища сірки, поліметалів, йоду, бору. Використовується тільки родовище сірки в Гавурдаку. З привізної сировини випускають сірчану кислоту, міндобрива, сульфат алюмінію.

Західний район виділяється запасами сульфату натрію, мірабіліту (глауберової солі), йодистих і бромистих сполук, бентоніту. Видобута сировина переробляється в містах Небітдаг, Челекен, Бекдаш.

Перспективною вважається теплова електроенергетика. Поблизу великих міст збудовані ТЕС. Намічено прокласти ЛЕП в Іран для експортних поставок електроенергії.

АПК і легка промисловість. Придатні для землеробства площі не перевищують 3% території, в основному в оазах. Поливні землі займають 95% всієї посівної площі.

За роки незалежності посівні площі зернових культур і збір зерна зросли втричі. Бавовник, хоча вже не є монокультурою, залишається найбільш дохідною і потужною складовою експорту країни. Туркменістан входить в десятку провідних світових експортерів бавовни — сирцю. Втрачено більшість ринків збуту традиційних південних культур, ранніх овочів, винограду, баштанних.

Майже 97% сільськогосподарських земель Туркменістану — це пасовища. Головною галуззю тваринництва є каракульське вівчарство. Частка овець в загальному поголів'ї тварин перевищує 50%. За виробництвом каракулевих шкурок Туркменістан поступається лише Узбекистану. В цілому поголів'я худоби постійно зростає.

Світову славу Туркменістану приніс скаковий кінь ахалтекінської породи. Сьогодні чистопородні скакуни є національним надбанням і заборонені до вивозу з країни. Загальне поголів'я коней досягає 20 тис. голів, в т. ч. ахалтекінців — близько 7 тис.

Харчова промисловість орієнтована на місцеві потреби. За випуском олії на одну особу Туркменія ділила в СРСР перше місце з Молдавією.

У легкій промисловості (в основному бавовноочисній) переважала первинна переробка. За участю іноземного капіталу збудовано декілька підприємств завершальних стадій. Питома вага бавовни — волокна зросла з 4 до 20% заготовлюваного обсягу. Заводи шовкової промисловості знаходяться в Ашгабаті, Чарджев.

Транспортний комплекс. Туркменістан, маючи вигідне геополітичне положення і будучи транзитною територією, розвиває транспортний комплекс. Загальна довжина залізниць 2330 км. Маючи добре налагоджені зв'язки з північними і східними сусідами, Туркменістан вибрав південний напрямок як пріоритетний для розвитку транспортних шляхів. Особлива роль відводиться транзитним дорогам: уже діючій Теджен-Мешхед і проектованій з Росії через Казахстан в Іран вздовж східного узбережжя Каспійського моря. Розвивається і морський транспорт. Найслабшою ланкою транспортного комплексу є автомобільний.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Туркменістан — країна визнаного нейтралітету. Вона розвиває політичні та економічні відносини з сусідами і всіма країнами світу.

На відміну від інших територій пострадянського простору обсяг зовнішньоторговельного обороту знизився найменше. Це пов'язано з стійким попитом на природний газ, бавовну — волокно, вироби народних промислів. У Туркменістан надходять кредити з різних держав під певні проекти (соціальна інфраструктура, підприємства "верхніх поверхів" технологічних ланок, найновіші проекти освоєння шельфу). Провідний партнер Туркменістану — Росія. Близько 15% будівельних робіт у Туркменістані здійснюється з участю російського капіталу.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua