Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

Розділ другий

РЕГІОНИ І КРАЇНИ СВІТУ

Тема 10. ЄВРОПА

2. ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНА ЄВРОПА

УГОРСЬКА РЕСПУБЛІКА

Площа — 93 тис. км2.

Населення — 10,3 млн. осіб.

Столиця — Будапешт (2 млн. осіб).

Загальна характеристика країни. Угорщина — європейська країна, розташована на південному сході Середньої Європи. На сході вона межує з країнами Східної, а на півдні — Південної Європи. Офіційна назва — Угорська республіка. Державна мова — угорська. Столиця — Будапешт.

Площа Угорщини 93 030 км2, що майже у шість разів менше площі України. За цим показником вона знаходиться на 108-му місці у світі. Протяжність території Угорщини з заходу на схід — 528 км., а з півночі на південь — 268 км.

Угорщина разом зі Словаччиною, Австрією та іншими знаходиться у другому (середньоєвропейському) годинному поясі. Різниця між середньоєвропейським та східноєвропейським, прийнятим в Україні, годинними поясами становить одну годину.

Через країну протікає р. Дунай, через яку Угорщина має вихід до Чорного моря. Після введення у дію каналу Райн-Майн-Дунай країна отримала також вихід до Північного моря. Загальна протяжність кордонів — 2242 км. Угорщина межує на півночі зі Словаччиною (608 км.), на сході — зУкраїною (135 км.) та Румунією (432 км.), на півдні — з Югославією (151 км.) та Хорватією (329 км.), на південному заході — зі Словенією (102 км.) і на заході — з Австрією (356 км.). Сучасні політичні кордони Угорщини встановлені, як правило, у 1919 р.

Угорщина — член Організації Об'єднаних Націй (ООН), Ради Європи, Дунайської комісії, з 1999 р. — НАТО, інших міжнародних та регіональних (європейських) організацій. Серед країн "першої хвилі" (у 2004 р.) вона вступила до Європейського Союзу (ЄС). Угорщина третьою, після Польщі та Канади, визнала незалежність України — 3 грудня 1991 р.

Природні умови і ресурси. Угорщина в цілому (приблизно на 80%) рівнинна країна з перевагою низовин, які займають більше половини її території. У природному відношенні Угорщина поділяється на дві великі частини — Правобережну (на захід від Дунаю) та Лівобережну (на схід від Дунаю).

Більшу частину Правобережної Угорщини займає сильно розчленована рівнина Дунантуль (переважаючі висоти 150-200 м, найбільша — близько 300 м.). Дунантуль з південного заходу на північний схід перетинають п'ять височин (від 400 до 700 м.) — Баконь, Вертеш, Герече, Піліш та Вишеград. На південному сході Дунантулю розташована височина Мечек (висота до 680 м.), а на північному заході — низовина Кішальфьольд (висота від 120 до 180 м.).

Основна частина Лівобережної Угорщини — це Велика Угорська низовина (Альфьольд) з висотами 100-200 м, яку на півночі облямовує Північне Середньогір'я, що є відрогами Карпат. Останнє складається з чотирьох масивів — Бьоржьонь, Матра, Бюкк та Земплен. Гора Кекеш (1014 м.) у масиві Матра є найвищою точкою Угорщини.

Територія Угорщини повністю розташована в басейні Дунаю. В межах країни довжина цієї ріки 410 км. На північній ділянці, де Дунай тече з заходу на схід, по ньому проходить кордон зі Словаччиною. Ріка на всій території Угорщини судноплавна. Ширина Дунаю в районі Будапешта 300- 350 м., південніше значно більша — 400-550 м. Приблизно половина території розташована в басейні власне Дунаю, інша половина — його притоки Тиси. Довжина Тиси в межах країни 600 км., це більше, ніж довжина Дунаю. Тиса перетинає з північного сходу на південний захід Лівобережну Угорщину, або Альфьольд. Найбільше озеро країни і всієї Центральної Європи — Балатон (590 км2), яке угорці іноді називають "угорським морем". Воно розташоване у південно-західній Угорщині і через ріку, що з'єднується з Дунаєм. Між Балатоном та Будапештом знаходиться озеро Веленце.

Клімат у країні помірно континентальний. На нього значною мірою впливає положення посередині гірської дуги Карпат. Вплив Карпат помітний перш за все взимку, коли гори стримують холодні маси повітря, які рухаються з півночі і північного сходу. Відкрита теплим повітряним масам з заходу і північного заходу у зимові місяці, Угорщина має більш високу температуру, ніж області, що розміщені східніше у цих же широтах. Континентальні повітряні маси, які надходять зі сходу, часто витісняються океанічними і середземноморськими повітряними масами. Зима в країні порівняно м'яка, літо довге і в цілому жарке. Середня температура найтеплішого літнього місяця (липня) — 21-22°С. Осінь довга, як правило, суха і тепла, що сприяє кращому дозріванню фруктів і винограду. Річна кількість опадів знижується з 600 мм. на заході до 550 мм. у центрі Альфьольду. Така кількість опадів у цілому може вважатися достатньою для переважної більшості вирощуваних в Угорщині культур. Однак нерівномірність річного розподілу опадів і їхні часті коливання вимагають створення зрошувальних систем, перш за все у більш засушливому Альфьольді.

Для угорських рівнин характерними є чорноземні ґрунти на лесовидних суглинках. У гірських і горбогірних районах — бурі лісові і дерново- карбонатні ґрунти. В Альфьольді зустрічаються слабородючі і засолені ґрунти.

Колись майже вся територія Угорщини була вкрита лісами. Тепер лісовкрита площа становить лише 17%. Вона розташована переважно на височинах. В основному (до 50%) — це бук і дуб, на другому місці (15%) акація. Цікаво, що вона була завезена із Північної Америки для закріплення пісків у межиріччі Дунаю і Тиси. Господарське значення деревини, що заготовлюється, невелике. Близько 15% території країни займають луки і пасовища.

Угорщина не багата на корисні копалини. Невеликі поклади кам'яного вугілля є на південному сході Дунантулю, в районі височини Мечек. Буре вугілля залягає на північному заході Дунантулю (височини Баконь і Герече) та в районі Північного Середньогір'я (масиви Матра і Бюкк). В Альфьольді, на середній і нижній Тисі, є значні запаси природного газу. З рудних корисних копалин найбільше значення мають боксити (височини Баконь і Вертеш) та марганець (височина Баконь) на північному заході Дунантулю. В масиві Матра (Північне Середньогір'я) відкриті перспективні запаси міді.

Найважливішими природно-заповідними територіями Угорщини є заповідники Барч (медьє ПІомодь), Мартей (медьє Чонград), Пуштакочі-Моґарак (медьє Сольнок-Яс-Надькун), національні парки Кішкуншаг (медьє Бач-Кішкун), Бюкк (медьє Гевеш та Боршод-Абауй-Земплен), Аґтелек (медьє Боршод-Абауй-Земплен) та Гортобадь (медьє Гайду-Бігар). У національному парку Агтелек (північний захід медьє Боршод-Абауй-Земплен) особливо цінною є Північно-Боршодська карстова височина із знаменитою системою сталактитових печер. Національний парк Гортобадь (захід медьє Гайду-Бігар) — це величезне заповідне пасовище — "пушта"(степ).

Політичний лад і адміністративно-територіальний устрій. Згідно з Конституцією, Угорська Республіка є демократичною незалежною країною, що поєднує цінності буржуазної демократії і демократичного соціалізму.

За політичним ладом Угорщина парламентська республіка. Глава держави — президент, що обирається Державними зборами на п'ять років. Законодавчим органом країни є однопалатні Державні збори, що складаються із 386 депутатів і обираються терміном на чотири роки. За результатами парламентських виборів 1998 р. до влади прийшла національно-громадянська коаліція у складі трьох партій: Союз молодих демократів — Угорська громадянська партія (ФІДЕС-МПП, 148 депутатів); Незалежна партія дрібних підприємців (48 депутатів); Угорський демократичний форум (17 депутатів). Разом правляча коаліція має 213 місць у парламенті. Опозиція представлена двома партіями соціал-ліберального напрямку (158 місць у парламенті): Угорська соціалістична партія (134 депутати) та Союз вільних демократів (24 депутати). Решту депутатів становлять представники Угорської партії справедливості і життя (14 депутатів) та один незалежний депутат.

Виконавчим органом є Рада Міністрів на чолі з прем'єр-міністром. Вона обирається Державними зборами і відповідальна перед ними.

За політичним устроєм Угорщина — унітарна країна. Вона поділяється на 19 медьє і Будапешт, який утворює окремий дистрикт і прирівняний до медьє. Сучасні угорські медьє це: Бараня (адміністративний центр м. Печ); Бач-Кішкун (Кечкемет); Бекеш (Бекешчаба); Боршод-Абауй-Земплен (Мішкольц); Ваш (Сомбатхей); Веспрем (Веспрем); Гайду-Бігар (Дебрецен); Гевеш (Егер); Дьор-Мошон-Шопрон (Дьор); Зала (Залаегерсег); Камаром-Естергом (Татабаня); Ноград (Шальготарян); Пешт (Будапешт); Саболч-Сатмар-Берег (Ніредьгаза); Толна (Сексард); Феєр (Секешфегервар); Чонград (Сегед); Шомодь (Капошвар); Яс-Надькун-Сольнок (Сольнок). Як бачимо, тільки назва у медьє Веспрем збігається із назвою адміністративного центру. З Україною межує медьє Саболч-Сатмар-Берег. Медьє поділяються на сільські і міські муніципалітети.

Найбільшими за площею (7-8 тис. км2) медьє є Бач-Кішкун та Боршод-Абауй-Земплен. Найменшими (близько 2-3 тис. км2) — медьє Ноград та Камаром-Естергом. За населенням найбільшим є медьє Пешт та Боршод-Абауй-Земплен (0,7—0,9 млн. осіб). Найменшими (0,2-0,3 млн. осіб) — медьє Ноград та Толна. Як бачимо, медьє Боршод-Абауй-Земплен є лідером у країні як за площею, так і за населенням, а медьє Ноград, навпаки, займає останні позиції за цими показниками.

Границі угорських медьє є відносно стабільними. їм, як правило, близько тисячі років.

Населення Угорщини. Чисельність і динаміка населення. Населення країни — 10,3 млн. осіб (2000). Це 70-те місце у світі. За останні два десятиліття чисельність населення Угорщини зменшилась приблизно на 600 тис. осіб. У 1900 р. населення країни становило 6,8 млн. осіб.

Народжуваність в Угорщині становить 10%, смертність 14%. Таким чином, природний приріст населення від'ємний — 4%. Природний приріст найвищий у північній і центральній частинах країни. Найнижчий він у сільськогосподарських районах південної Угорщини. В останнє десятиліття спостерігається імміграція в країну представників угорської діаспори з-за кордону.

Склад і структура населення. Середня тривалість життя угорських чоловіків 66 років, жінок — 75 років.

В Угорщині помітні диспропорції у статевій структурі населення. Жінки становлять 51,5% населення, чоловіки — 48,5%. Ці диспропорції особливо відчутні у старших вікових групах.

Структура зайнятих виглядає наступним чином: промисловість — 35%; сільське господарство — 20%; сфера послуг — 45%.

Рівень безробіття упродовж другої половини 1990-х років був стабільним і становив 10,5%. В абсолютних величинах це становить 460-480 тис. осіб.

Рівень урбанізації країни за останні 50 років зріс з 60 до 67%. Серед міст переважають малі і середні. Близько двадцяти з них нараховують більше 50 тис. осіб, у тому числі вісім — більше 100 тис. осіб. Найбільше місто Угорщини — її столиця Будапешт (1,9 млн. осіб). Характерною особливістю країни є дуже велика питома вага столиці у чисельності населення — близько 20%.

Будапешт утворився у 1872 р. внаслідок об'єднання розміщеної на правому березі Дунаю Буди, Обуди (північніше Буди) та розміщеного на лівому березі Дунаю Пешта. Будапешт — столиця Угорщини. Буда була столицею країни у 1361-1541 pp. Будапешт займає виключне у всіх відношеннях місце в системі міст Угорщини. По суті, практично вся країна є зоною впливу Будапешта. Разом з навколишніми містами він формує єдину в країні агломерацію. Інші великі міста: Дебрецен (204 тис. осіб); Мішкольц (173 тис. осіб); Сегед (158 тис. осіб); Печ (158 тис. осіб); Дьор (128 тис. осіб); Ніредьгаза (113 тис. осіб); Секешфегервар (105 тис. осіб). Секешфегервар був столицею Угорщини у ХІІ-ХІІІ ст.

Характер сільського розселення в окремих частинах країни різний. В Дунантулі і Північному Середньогір'ї переважає густа мережа відносно невеликих і середніх за розміром сіл. В Альфьольді ж — рідка мережа великих і дуже великих сіл поряд з великою кількістю хуторів.

Розселення населення. Щільність населення країни 108 осіб/км2. Із семи сусідів Угорщини два — Словаччина та Югославія мають приблизно однакову щільність населення. Три — Австрія, Словенія та Румунія, дещо меншу — близько 100 осіб/км2. Хорватія та Україна — суттєво меншу, до 90 осіб/км2. За щільністю населення Угорщина поділяється на дві різко відмінні частини — густо заселену північну та рідко заселену південну. Щільність населення північної частини — 90-150 осіб/км2. Найщільніше заселені (100-150 осіб/км2) медьє — Дьор-Мошон-Шопрон, Комаром-Естергом, Пешт, Боршод-Абауй-Земплен. Південна частина має середню щільність населення 50-80 осіб/км2. Найменша щільність (50~70 осіб/км2) у медьє Шомодь, Толна та Бач-Кішкун.

Національний склад населення. Угорщина, по суті, — держава однієї нації. Угорці становлять 97% населення країни.

Угорці є одним із небагатьох народів Європи, які чітко усвідомлюють своє неєвропейське (азіатське) походження. Це народ угорської мовної групи уральської мовної сім'ї. їх самоназва "мадяри" давньоугорською означає "людина". Предки угорців (сім племен) переселились з Південного Уралу на територію сучасної Угорщини у 896 р. Проникнення проходило через Верецький перевал (Українські Карпати), Трансільванію та пониззя Дунаю. У 974 р. угорці прийняли християнство і стали частиною європейської цивілізації.

Етногенез угорців дуже складний, у ньому брали участь представники слов'янських, германських, романських, тюркських та іранських народів. Це вплинуло, зокрема, на збереження у складі угорців окремих етнографічних груп (субетносів). Основні з них — це кумани і яси, палоці, робокези і гетеші та гайдуки. Кумани і яси розселені на південний схід від Будапешта у медьє Бач-Кішкун, Пешт та Яс-Надькун-Сольнок. На сході медьє Ноград розселені палоці. В етногенезі куманів і палоців взяли участь половці (кумани), ясів — племена, споріднені з північнокавказькими осетинами. Робокези і гетеші, близькі за матеріальною культурою до словенців, населяють крайній захід країни у медьє Ваш. Гайдуки, за історією формування і способом життя близькі до українських козаків, розселені навколо Дебрецена у медьє Гайду-Бігар.

Майже 4 млн. угорців проживають за межами Угорщини. Зокрема, 1,9 млн. осіб — у Румунії. Там вони утворюють окрему етнографічну групу угорців — секеї, або секлери. У Словаччині проживає 0,6 млн. угорців, у Югославії — 0,5 млн., у США — 0,6 млн. і Канаді — 0,1 млн. В Україні — 157 тис. осіб, з них 152 тис. — на Закарпатті.

Основними етнічними меншинами є цигани (130 тис.), німці (70 тис.), словаки (35 тис.), хорвати (30 тис.), румуни (25 тис.), серби та словенці (по 5 тис.). Українців в Угорщині приблизно 1000 осіб. Цигани розселені невеликими групами по всій території Угорщини. Німців найбільше на заході і півдні країни. Словаків — на південному сході Угорщини, в медьє Бекеш. Це переселенці зі Словаччини XVIII ст., Хорвати, румуни, серби та словенці розселені переважно вздовж кордону з Хорватією, Румунією, Югославією та Словенією.

Українські поселення у північно-східній Угорщині виникли у XVII- XVIII ст. як результат просування закарпатських українців на рівнину після звільнення цих районів від турецького панування. У XIX, а такожXX ст. майже все українське населення було мадяризоване. Свідченням української присутності в минулому у північно-східній Угорщині (медьє Саболч-Сатмар-Берег та східна частина медьє Боршод-Абауй-Земплен) є близько 300 тис. угорців — греко-католиків, що проживають тут. Українці у даних медьє проживають розпорошено. Найбільш відомими є села Комлошка та Ракаца, Руська Гадна і Кани у медьє Боршод-Абауй-Земплен, а також Нірпіліш у медьє Саболч-Сатмар-Берег.

Географія господарства. Упродовж 1990-х років Угорщина провела кардинальні економічні реформи, особливістю яких було широке залучення чужоземного капіталу, зокрема у сфері приватизації. Валовий національний продукт (ВНП) на одного мешканця становить — $ 4,5 тис. Економіко-географічне положення країни за цим показником своєрідне. На заході Угорщина межує з високорозвиненою Австрією (ВНП на одного мешканця — $ 27,9 тис.). На південному заході — з розвиненою Словенією (9,8 тис. $). Північні і південно-західні сусіди Угорщини — Словаччина та Хорватія — мають подібні показники, відповідно 3,7 і 4,1 тис. доларів США. Східні та південно-східні сусіди країни — Україна, Румунія та Югославія — є менш розвиненими, показники — відповідно 1,0 , 1,4 та 1,0 тис. доларів на одного мешканця. У структурі національного продукту на промисловість припадає 30%, сільське господарство — 7%, сферу послуг — 63%: Грошова одиниця Угорщини — форинт, який поділяється на 100 філерів.

Промисловість. У 1990-х роках середні темпи росту у промисловості становили 3,4%, зокрема, у машинобудуванні — 23,5%, електроенергетиці — 4,3%. Невеликий ріст спостерігався у гірничовидобувній промисловості і промисловості будівельних матеріалів. Випуск продукції харчової промисловості був стабільний. Виробництво у решти галузях скоротилось. На Будапешт припадає близько половини промислового виробництва країни. Спостерігаються великі регіональні диспропорції у розміщенні промисловості. Близько 4/5 промислового потенціалу країни сконцентровано на півночі Угорщини.

Енергетичні потреби країни менше ніж наполовину забезпечені власними ресурсами. Переважно це малоякісне буре вугілля (близько 90% видобутку). Виділяються три райони видобутку бурого вугілля — Північно-Дунантульський (коло Татабані), Центрально-Дунантульський (коло Балатону) та Північно-Середньогірський (Мішкольц). Кам'яне вугілля видобувається на півдні, у медьє Бараня (Комло). Головним районом нафто - і газовидобутку в Угорщині є південний схід — район м. Сегед. Основна частина нафти імпортується з Росії та країн Близького Сходу, газу — з Росії та Румунії. У виробництві електричної енергії Угорщини домінує теплоенергетика. Найпотужніша ТЕС — в Сазхаломбатті (південніше Будапешта). Інші великі ТЕС концентруються в районах вуглевидобутку. Потужна АЕС діє в Пакші (медьє Толна). Виділяються тільки дві малопотужні ГЕС на Тисі.

У металургії країни провідне місце належить кольоровій металургії. Чорна металургія практично повністю працює на імпортній сировині. 3/4 всієї продукції виробляють старі підприємства в Озді і Мішкольці (медьє Боршод-Абауй-Земплен) та новий комбінат в Дунауйвароші (медьє Феєр). Із руд кольорових металів особливе місце належить бокситам. За їх запасами Угорщина займає провідне місце в Європі і в світі. Видобуток досягає 3 млн. т. на рік. Брак енергоресурсів зумовив різні масштаби розвитку стадій алюмінієвого виробництва. Найбільше розвинено виробництво глинозему, найменше — виплавка алюмінію. Видобуток бокситів зосереджений на північ від озера Балатон (височини Баконь і Вертеш). Виробництво глинозему поряд, у містах Айка (медьє Веспрем), Мошонмадяровар (Дьор-Мошон- Шопрон) та Алмашфюзіте (Комаром-Естергом). Виплавка алюмінію в містах Айка, Варпалота (Веспрем) і Татабаня. У Секешфегерварі випускається алюмінієвий прокат.

Серед галузей машинобудування провідними є радіотехнічна, електротехнічна, оптична, приладобудівна, електронна, автомобільна. Головний центр машинобудування — Будапешт. Інші важливі центри — Дебрецен, Мішкольц, Сеґед, Дьор, Секешфегервар. Потужності з виробництва автобусів "Ікарус" зосереджені у Будапешті (головне підприємство) і Секешфегерварі та Сегеді (філіали). У Секешфегерварі став до ладу завод американської корпорації "IBM".

Основними галузями хімічної індустрії є виробництво добрив для сільського господарства та фармацевтична промисловість. Азотні добрива виробляються на північному сході — Казінцбарціка, Тисауйварош (Боршод-Абауй-Земплен) та північному заході — Варпалота (медьє Веспрем). Найбільший центр з виробництва фосфорних добрив — Сольнок на сході країни. Фармацевтичні фабрики "Гедеон Ріхтер" сконцентровані в основному у Будапешті. У хімічній промисловості створено ряд підприємств з залученням чужоземних інвестицій, зокрема, голландських, німецьких та швейцарських.

Угорщина має високорозвинену харчову промисловість, яка практично повністю базується на власній сировинній базі. Велика частка продукції харчової промисловості експортується. Існує регіональна спеціалізація окремих експортних видів харчової продукції. Наприклад, більшу частину експорту твердокопчених ковбас (угорська "салямі") виробляють у південному медьє Чонґрад. Харчова промисловість характеризується високим рівнем приватизації. Частка держави в ній становить тільки 43%, приватних угорських підприємців — 17%, чужоземних інвесторів — 40%.

Сільське господарство. Угорщина виділяється в Європі і світі як важлива сільськогосподарська країна. Вона замикає п'ятірку європейських країн — чистих експортерів сільськогосподарської продукції, поступаючись Нідерландам, Франції, Данії та Ірландії. Для потреб сільського господарства використовують 3/4 території країни. Воно є інтенсивним. У межиріччі Дунаю і Тиси практикують штучне зрошення. Системи зрошення охоплюють більше 7% сільськогосподарських угідь. За вартістю продукції незначно переважає рослинництво.

На зернові припадає 60% посівної площі. Дві основні культури угорського землеробства — пшениця і кукурудза. Пшениця вирощується повсюдно, основні масиви знаходяться на чорноземних ґрунтах Альфьольду. Подібно ж широко розповсюджена кукурудза, головні райони вирощування якої — південь і схід Альфьольду, а також долина Дунаю на південь від Будапешта. Урожайність цих двох культур висока, пшениці — близько 40 ц/га, кукурудзи — близько 50 ц/га.

Серед інших сільськогосподарських культур важлива роль належить цукровому буряку, люцерні і різноманітним овочам. До останніх належить знаменитий червоний перець (угорська "паприка"). Найкращий сорт цього перцю, так званий благородний червоний перець, вирощується на півдні країни, в районі міст Сеґед і Калоча (медьє Бач-Кішкун). Найкращий сорт цибулі вирощується також на півдні, в районі міста Мако (медьє Чонґрад). Околиці Будапешта — район вирощування високоякісних сортів капусти, помідорів та спаржі.

Великим попитом користуються угорські фрукти: яблука, абрикоси, персики, сливи, груші, черешні та ін. Основних районів вирощування три — південний захід, межиріччя Дунаю і Тиси та північний схід. В останньому вирощується знаменитий угорський сорт яблук "джонатан". Найбільш якісні абрикоси вирощують у межиріччі Дунаю і Тиси. З них, серед іншого, виробляють знаменитий ароматний спиртний напій "барацкпаленка". Основні райони вирощування персиків — прибалатонські височини та околиці Будапешта.

Головна галузь угорського тваринництва — свинарство, воно розвинене повсюдно і дає основну частину м'яса, що споживається у країні та надходить на експорт. Простежується тенденція збільшення поголів'я свиней і скорочення поголів'я великої рогатої худоби. Головні регіони розведення великої рогатої худоби — менш засушливі райони Дунантулю, Північного Середньогір'я і околиць Будапешта. Зростає також поголів'я птиці. За рівнем розвитку птахівництва Угорщина займає одне із перших місць у світі.

Транспорт. Із всіх видів транспорту найбільше значення для континентальної Угорщини мають залізниці та автомобільні дороги. Протяжність залізниць — 7,8 тис. км. Найбільш вантажонапружені лінії електрифіковані (1,8 тис. км.). Мережа залізниць (як і автомобільних доріг) має радіальну конфігурацію. Можна виділити шість основних напрямів, які представлені окремими лініями. Північ: Будапешт~Вац і далі у Словаччину. Північний схід: Будапешт-Мішкольц-Ніредьгаза-Загонь-Чоп (Україна). Схід: Будапешт-Сольнок-Пюшпьокладань-Добрецен; Пюшпьокладань-Береттьоуйфалу і далі в Румунію; Сольнок-Бекешчаба і далі в Румунію. Південний схід: Будапешт-Кішкунхалаш і далі в Югославію. Південний захід: Будапешт-Капошвар і далі в Хорватію; Будапешт-Секешфегервар-Надькані- жа і далі в Хорватію. Захід: Секешфегервар-Веспрем-Сомбатхей і далі у Австрію; Будапешт-Татабаня-Комаром-Дьор-Мошонмадяровар і далі в Австрію; Комаром-Комарно (Словаччина). На залізничний транспорт припадає близько 2/3 вантажообороту та 1/5 перевезень пасажирів, питома вага яких з року в рік скорочується.

Останнім часом за перевезенням вантажів і пасажирів на перше місце вийшов автомобільний транспорт — більше половини всіх вантажів і близько 60% пасажирів. Загальна довжина автомобільних доріг Угорщини — близько 30 тис. км. Найважливішою автомагістраллю є ділянка трансєвропейської траси Братислава-Будапешт-Белград. Вона перетинає країну з північного заходу на південь. Іншими двома важливими автомагістралями є Будапешт-Сольнок-Орадя (Румунія) та Будапешт-Сегед-Арад (Румунія). Запроектовано будівництво нової транзитної автомагістралі напряму південний захід — північний схід: Любляна-Будапешт-Львів-Київ.

В Угорщині відносно добре розвинений трубопровідний транспорт. Магістральних нафтопроводів два. Нафтопроводом "Дружба" транзитом через Україну надходить російська нафта. З Хорватії в Угорщину прокладений нафтопровід "Адрія", яким транзитом через Хорватію надходить нафта з країн Близького Сходу. Також з України в Угорщину прокладені транзитні газопроводи "Союз", "Прогрес" та ін. По них до країни надходить російський газ. Для постачання до Угорщини румунського газу діє ряд газопроводів з Румунії.

Річковий судноплавний транспорт розвинений перш за все на Дунаї, озері Балатон та річці Шіо, що сполучає Балатон з Дунаєм. Річковий транспорт функціонує також на р. Тиса. Частка річкового транспорту у перевезеннях вантажів не перевищує 5%, а у перевезеннях пасажирів становить близько 1%. По Дунаю перевозиться, зокрема, частина імпортної залізної руди і кам'яного вугілля.

В авіаційному транспорті Угорщини існує тільки міжнародне сполучення. Найбільшою національною авіакомпанією є "Малев". Міжнародний аеропорт розташований у Будапешті (Пешті). Внутрішні авіарейси через їх нерентабельність і добрий розвиток сухопутних видів транспорту були у 1960-х роках ліквідовані. "Малев" обслуговує численні міста Європи, Близького Сходу, Африки та Північної Америки.

Сфера послуг. Угорщина відрізняється від ряду сусідніх країн відносно високим рівнем розвитку сфери послуг. Найважливішими центрами сфери послуг є, як правило, провідні економічні центри. Загальна і безкоштовна освіта існує для дітей віком від 6 до 16 років. Обов'язковою є восьмирічна основна школа. Середню освіту (12 років) отримують у гімназіях та середніх професійних навчальних закладах.

Для Угорщини важливе значення має міжнародний туризм. У 1999 р. країну відвідало 29 млн. чужоземних туристів. Це майже у три рази більше, ніж населення Угорщини. Доходи від обслуговування чужоземних туристів — важлива стаття бюджетних надходжень країни (9 %). Туристів приваблюють як природна, так і культурна спадщина Угорщини. Це, зокрема, Будапешт і курорти Балатону, а також курорти Північного Середньогір'я, центри єпископатів, колишні столиці, літні королівські резиденції тощо.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Угорщина ще в часи так званого "соціалістичного табору" (1950-1980) відрізнялась західною спрямованістю своїх зовнішньоекономічних зв'язків. За останнє десятиліття цей процес посилився.

У 1999 р. експорт становив — $ 25 млрд., імпорт — $ 28 млрд. Таким чином, сальдо зовнішньоторговельного обороту негативне — $ 3 млрд.

Основними видами експортних товарів є продукція машинобудування (48%), хімічна продукція (10%), транспортні засоби (9%) та текстиль (7%). Головні товарні групи імпорту — продукція машинобудування (43%), транспортні засоби (9%), хімічна продукція (7%) та мінеральна сировина (7%).

У географічній структурі зовнішньої торгівлі на розвинені країни припадає близько 80% угорського експорту та 75% імпорту. На країни середньої та східної Європи — близько 10% експорту та 15% імпорту. Найважливішими зовнішньоторговельними партнерами Угорщини є Німеччина, Австрія, Італія, Франція та США.

Угорсько-український товарообіг у 1997 р. становив близько — $ 450 млн. З них угорський експорт — $ 200 млн. та імпорт з України — $ 250 млн. Основні види товарів, які Угорщина експортує в Україну, — продовольчі товари — ($ 65 млн.), хімічна продукція ($ 45 млн.) та продукція машинобудування ($ 30 млн.). Головними видами товарів, що імпортуються з України, є мінеральні корисні копалини ($ 140 млн.), хімічна продукція ($ 55 млн.) та метали ($ 25 млн.). Для сприяння розвитку угорсько-української співпраці та пожвавлення трансєвропейської торгівлі між Заходом і Сходом на сході Угорщини, у медьє Саболч-Сатмар-Берег планується створити спеціалізовану економічну зону Загонь-Кішварда-Вашарошнамень.

Угорщина виділяється високим рівнем чужоземних капіталовкладень. 95% всіх капіталовкладень (інвестицій) припадає на розвинені країни. Найбільші інвестори — Німеччина (37%), США (19%), Франція (13%) та Австрія (6%).

За ініціативою Угорщини створено міжрегіональну транскордонну організацію "Карпатський Єврорегіон". Декларацію про створення цього єврорегіону прийнято в угорському місті Дебрецен у 1993 р. До складу "Карпатського Єврорегіону" входять суміжні райони Угорщини, Словаччини,Польщі, України та Румунії. Від Угорщини це медьє Саболч-Сатмар-Берег, Боршод-Абауй-Земплен, Гайду-Бігар, Гевеш та Яс-Надькун-Сольнок.

Соціально-економічне районування Угорщини. Країну, як правило, поділяють на чотири соціально-економічні райони: Центральний (Будапештський); Дунантульський; Північний та Альфьольдський.

Центральний (Будапештський) район включає дистрикт Будапешт та медьє Пешт. Переважаючий центр Будапешт. У Будапешті сконцентровано близько 3/4 промисловості району та 1/3 промисловості країни. Медьє Пешт — перш за все сільськогосподарські території з високою часткою промисловості у передмістях Будапешта.

До складу Дунантульського соціально-економічного району входять дев'ять медьє: Дьор-Мошон-Шопрон; Комаром-Естерґом; Ваш; Веспрем; Феєр; Зала; Шомодь; Толна та Бараня. Переважаючі центри — Секешфегервар, Дьор та Печ. Це високорозвинений індустріально-аграрний район. На нього припадає основна частина чужоземних інвестицій, особливо у медьє Дьор-Мошон-Шопрон, Ваш та Феєр.

Північний соціально-економічний район складається з чотирьох медьє: Ноград; Гевеш; Боршод-Абауй-Земплен та Саболч-Сатмар-Берег. Переважаючий центр — Мішкольц. Даний район є переважно промисловим. На сході — медьє Саболч-Сатмар-Берег (центр Ніредьгаза) — він межує з Україною.

У склад Альфьольдського соціально-економічного району входять п'ять медьє: Яс-Надькун-Сольнок; Гайду-Бігар; Бач-Кішкун; Чонград та Бекеш. Переважаючі центри Дебрецен та Сегед. Це, в основному, аграрно-індустріальний район.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua