Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

 

Розділ перший

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Тема 2. ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ СЕГ

 

1. Терміни і поняття науки

Терміни, поняття і категорії науки становлять її понятійно-термінологічний апарат. Наука є розвиненою, коли вона має такий апарат.

Вважається, що центральною ланкою цього апарату є поняття. Поняття — це думка, форма мислення, у якій відображаються загальні, істотні властивості чи відношення предметів, явищ і процесів реального світу. Поняття є вузловими елементами, цеглинами наукового знання. Найбільш фундаментальні поняття називаються категоріями. Наприклад, у філософії — це категорії часу і простору, в економічній науці — категорія вартості, у географії — категорії географічного середовища, географічної оболонки тощо.

Для визначення (дефініції) поняття необхідні передусім терміни. Термін — це слово чи словосполучення,яким позначається поняття. Найчастіше поняття визначаються за допомогою найближчої родової ознаки та суттєвих ознак, якими характеризуються предмети (явища) і процеси, що відносяться до даного поняття. Наприклад, маємо таке визначення поняття міського поселення: "міське поселення — це населений пункт, у якому більшість населення не пов'язана із сільськогосподарським виробництвом". Тут словосполучення "міське поселення" — це термін для поняття; "населений пункт" — це родова ознака, ширше поняття, яке охоплює, крім міських поселень, також села, хутори — тобто сільські оселі; "не пов'язаний із сільськогосподарським виробництвом" — це специфічна ознака, що відрізняє міські оселі від сільських тощо. Таких "специфікаційних" ознак може бути і більше. Все залежить від глибини і точності визначення понять.

Поняття мають обсяг і зміст.

Обсяг поняття — це сукупність предметів,явищ чи процесів,які воно охоплює. Наприклад, обсягом поняття "поселення" є множина усіх осель, які існують (існували) на земній поверхні. Зміст поняття — це сукупність істотних властивостей і відношень, які характеризують дану множину предметів, явищ чи процесів. До змісту того ж таки поняття "поселення" входять такі властивості (риси, ознаки): "територіальна цілісність і компактність ареалу концентрації населення", "наявність необхідних умов (соціальних передусім) для життя, праці і відпочинку людей" та ін.

Між обсягом і змістом понять існує закон оберненого співвідношення: чим ширший обсяг поняття, тим вужчий його зміст. І навпаки: чим вужчий обсяг поняття, тим ширший його зміст. Візьмемо для прикладу поняття "міське поселення". В його обсяг входять множина усіх міст і селищ міського типу. Отже, зміст тут буде вузьким, бо треба назвати лише одну суттєву ознаку, щоб відрізнити це поняття від "сільського поселення". Якщо ж маємо поняття "міста", то обсяг його вужчий від обсягу поняття "міське поселення". Але у такому випадку з'являються додаткові ознаки (риси, властивості, відношення), які відрізняють поняття "місто" від "міського поселення". Крім вже названої ознаки "несільськогосподарського виду діяльності основної маси населення", слід додати і кількісну ознаку.

Існують спеціальні вимоги при введенні в науку термінів і їх визначення як понять. Ці вимоги наступні: правильна орієнтація (термін повинен орієнтувати думку на відображене поняття, а не протирічити йому); систематичність (термін і відповідне поняття повинні виступати не окремо, а в найтіснішому зв'язку з іншими у даній системі знання); дериватність (можливість утворювати на основі певного терміна нові терміни); стислість (краще, коли терміни не складні, не багатослівні); милозвучність, граматична правильність, унікальність (відсутність в даній чи іншій науці); можливість перекладу на іншу мову.

У розвиненій науці поняття і терміни утворюють певну взаємозв'язану систему цих первісних клітин знання. Особливу роль в ній відіграють т. зв. понятійно-термінологічні системи (ПТС). ПТС — це сукупність понять (і відповідних їм термінів), що взаємопов'язані спільним вихідним, базовим поняттям.

Для прикладу візьмемо термін і поняття "територія", "територіальний". В СЕГ він є базовим для багатьох інших теж дуже важливих понять. Зокрема у ПТС цього терміна (поняття) входять: територіальний поділ праці, територіальні процеси, територіальна спільність, територіальні зв'язки, територіальна інтеграція праці, територіальний комплекс та ін. ПТС — це своєрідні "гірлянди" термінів і понять. Завдання науки, в т.ч. соціально-економічної географії, — чіткіше визначити свої понятійно-термінологічні системи.

Як формується наукова термінологія в науці загалом і в СЕГ зокрема?

Для її розвитку використовують слова з різних мов — як мертвих (латинська, старогрецька), так і живих. В останньому випадку використовуються слова національних мов: а) західноєвропейських (переважно німецької і англійської, рідше французької), б) слов'янських — польської і російської, в) української. Наприклад, саме слово "географія" в ролі наукового терміна має старогрецьке походження: "гео" — земля, "графо" — писати. Але часто в українській науці вживають його латинізований варіант: "географія". На нашу думку, слід вживати "географія", а не "географія", бо перший з них має грецьке походження і є історично давнішим. Латинське походження має термін "комплекс", а грецьке — ойкумена (екумена). Прикладом слів — термінів, запозичених із західноєвропейських мов, є: з німецької (до Другої світової війни німецька географія домінувала у світі) — гінтерлянд (укр. — запліччя), штандорт (укр. — місце осідку, розташування); з англійської — "біхевіоризм", "енвайронменталізм", "пробабілізм"; з французької — "район" та ін.

Слід мати на увазі наступне: а) найчастіше слова — терміни, що використовуються в українській географії, запозичують не безпосередньо з живої національної, а з наукової мови; б) багато термінів у німецькій, англійській чи французькій мовах мають грецьке чи латинське походження. Наприклад, слово — термін "район" має безпосередньо французьке походження (означає "промінь", "радіус"), але, у свою чергу, воно походить від латинського слова "regio", що означає "керувати", "управляти". Нерідко у складних термінах використовують слова з декількох мов. Наприклад, у терміні "енерговиробничий цикл" вжито два терміноелементи грецького ("енерго", "цикл") і один — українського ("виробничий") походження. У терміні "агропромисловий комплекс" — один терміноелемент ("агро") — грецького, один ("комплекс") — латинського і один ("промисловий") — українського походження.

Існує інший аспект виникнення термінів і особливо понять СЕГ: їх запозичення з інших наук і наукових дисциплін. Виявляється, що більшість понять в СЕГ прийшли до неї із суміжних наук — економіки, соціології, демографії чи етнології. Відомий англійський філософ Бертран Рассел сказав, що у географії (це про географію в цілому!) достатньо мати лише два поняття: "північний полюс" і "нульовий меридіан". Решта будуть похідними (наприклад, "південний полюс" чи "екватор") або запозиченими з інших наук. Загалом, термінологічні і поняттєві запозичення — це нормальне явище у системі розвинених наук. Наведемо декілька прикладів запозичень у соціально-економічній географії.

Запозичені терміни і поняття із економічної науки: праця, продуктивність праці, робоча сила, працересурсний потенціал, поділ, кооперація, інтеграція праці, засоби виробництва, предмети і знаряддя праці, виробниче, невиробниче, особисте споживання, продуктивні сили, виробничі відносини, обіг, розподіл продукту, обмін товарів, концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування виробництва, вартість, собівартість, капіталовкладення, диверсифікація виробництва, господарство, народне господарство, національний комплекс, світове господарство, національний ринок, галузь господарства, економічний закон (вартості, економії часу та ін.) тощо.

Терміни і поняття, що запозичені з соціології: соціальна група, соціальна спільність (сім'я, виробничий колектив), територіальна спільність (соціум), суспільні інститути (наприклад, шлюб), клас, суспільний прошарок, соціальна стратифікація, соціальна динаміка населення тощо.

Відповідно багато термінів і понять запозичено з демографії та етнології: демографічна ситуація, динаміка людності (народжуваність, смертність, природний приріст), механічний рух населення, вікова і статева структура населення, поселення, етнос, нація, плем'я та ін. Зрозуміло, що ці поняття в СЕГ доповнюються частково новим змістом, конкретизуються, набирають не стільки географічного обсягу, скільки змісту.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua