Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

 

Розділ перший

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Тема 8. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

7. Туризм

Туризм — найбільш динамічна галузь сфери послуг. У багатьох країнах світу вона займає престижне місце серед провідних галузей економіки.

Потреба у відпочинку стимулюється зростаючою урбанізацією, НТР, загальним підвищенням життєвого рівня тощо.

Аналіз зв'язку між рівнем життя і кількістю туристів показує, що прямої залежності між масштабами рекреаційної діяльності і динамікою доходів не існує. Якщо на початку XX століття за кордон виїжджало з туристичною метою кілька сотень тисяч осіб, то в 1950 р. — 25 млн., у 1960 р. — 91 млн., в 1990 р. — 458 млн. осіб, то в 1998 р. — 635,1 млн. осіб. Але чи не найцікавішим є те, що на початку XX ст. послугами туризму користувалися найбагатші прошарки населення, то тепер переважають середні верстви — службовці, робітники, шкільна молодь, студенти. Крім цього, попит на рекреаційну діяльність зростає швидше, ніж доходи. Зниження рівня життя у 1980-х роках практично не вплинуло на кількість туристів.

Кількість іноземних туристів в усіх розвинених країнах навіть зросла. Зниження ж доходів населення вплинуло хіба на скорочення дальності поїздок, спад попиту на вищий клас обслуговування.

Туризм має властивість стимулювати економіку. У територіальному плані це виражається загосподарованістю окремих зон рекреаційними об'єктами і об'єктами, що займаються обслуговуванням туристів. Тобто йдеться про формування районів туристської (рекреаційної) спеціалізації.

Районами туристської спеціалізації стали приміські території Південної Європи. Найатрактивнішими (привабливими) місцевостями є Лазурний берег Франції — від Тулона до Монако. Його протяжність — 180 км., а ширина — від 2 до 10 км. В останні десятиріччя все більшої популярності набувають прибережні території Півдня Італії, Півдня і Сходу Іспанії, Сардинія, Балеарські і Канарські острови, Мальта, узбережжя Адріатики (Хорватія). Не втратили своєї привабливості причорноморські береги Болгарії (Золоті Піски), Румунії, Південного берега Криму. Серед інших регіонів світу найпопулярнішими зонами відпочинку є узбережжя морів і океанів, що омивають береги США, Мексики, Гавайські, Багамські і Бермудські острови, а також курортні місцевості Марокко, Тунісу, Єгипту, Ізраїлю, Туреччини, Таїланду, Індії, Китаю, Японії, Бразилії.

Інтенсивному освоєнню приморських територій сприяє розвиток пізнавального туризму, що базується на вивченні історико-культурних пам'яток, наприклад, в Італії (Рим, Піза, Равенна, Венеція), Іспанії (Гренада), а також історичних місць Греції, Хорватії, Єгипту, Палестини та ін.

Дедалі більшого значення набувають гірські території, що приваблюють своїм ландшафтом, чистим повітрям і незагосподарованими просторами (Альпійські території Швейцарії, Австрії, Франції, Італії, американські Кордильєри, гірські райони скандинавських країн, Карпати). Нині Альпійський регіон відвідує щорічно до 150 млн. осіб, а загальна кількість місць для розміщення туристів оцінюється тут у 3 млн.

Для розвитку зимових видів туризму (гірськолижний, санний) використовуються і гірські райони Іспанії (Піренеї і Сьєрра-де-Гвадаррама), Греції (гірськолижний центр Парнон, Верміон, Піліон, Олімп), США, Канади (Кордильєри).

Поряд із країнами, що приймають туристів, є країни — постачальники туристів. У першу чергу, це високорозвинені країни: у Європі — Німеччина, Великобританія, частково Франція, у світі — США, Канада та ін.

Розвиток міжнародного туризму в окремих країнах світу, 1998 р.

Країна

Кількість обслужених, млн. осіб

Доходи, млрд. доларів

 

Італія

34,8

30,4

 

Іспанія

47,7

29,6

 

Франція

70,0

29,7

 

США

46,4

71,1

 

Австрія

17,4

11,6

 

Великобританія

25,8

21,2

 

Канада

18,8

9,1

 

 

Німеччина

16,5

15,9

Швейцарія

11,0

8,2

 

Мексика

19,8

7,9

 

Усього у світі

635,1

439,4

 

 

Масовий туризм впливає на економіку країн, що приймають туристів. Так, доходи від туризму можуть покривати значний відсоток зовнішньоторговельного дефіциту цих країн. Наприклад, в Австрії і Швейцарії вони покривають до однієї п'ятої витрат на імпорт. Найбільший дохід від розвитку міжнародного туризму мають: у Європі — Іспанія ($29,6 млрд.), Франція ($29,7 млрд.), Італія ($30,4 млрд.), Великобританія ($21,2 млрд.), Австрія ($11,6 млрд.), Німеччина ($15,9 млрд.), Швейцарія ($8,2 млрд.), а у світі — США ($71,1 млрд.), Канада ($9,1 млрд.), Мексика ($7,9 млрд.). Країни першої двадцятки отримали в 1998 р. 86,4% світових доходів туристики.

Та масовий розвиток туристської діяльності має і негативні сторони. Однією з найважливіших є несумісність рекреаційного використання території з розміщенням об'єктів інших галузей, особливо промислових, що призводить до скорочення рекреаційних площ і погіршення якості довкілля. Ця проблема найхарактерніша для приморських територій, які широко використовуються не лише для рекреації, а й для інших господарських цілей. Існують серйозні суперечності між рекреаційною діяльністю і сільськогосподарським освоєнням, які виражаються у тому, що збігаються сезони максимальної потреби в робочій силі. Оскільки обслуговування туристів більш прибуткове, то сільське господарство зазнає збитків.

Отже, туризм, зокрема міжнародний, найбільшого розвитку досягнув у розвинених країнах, хоча країни, що розвиваються, теж мають значні можливості для розвитку різних видів рекреаційної діяльності — курортів, туризму та інших галузей рекреаційного обслуговування.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua