Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

 

Розділ перший

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Тема 6. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

1. Зростання кількості населення

Чисельність населення планети становить понад 6,1 млрд. осіб (2001), відбувається постійне збільшення — приблизно на 86 млн. осіб за рік. Чому так швидко зростає населення, скільки людей проживало на Землі на різних етапах розвитку цивілізації, які прогнози на майбутнє століття? Ці питання завжди цікавили людей.

Сучасна людина ("Homo sapiens") з'явилася на Землі приблизно 50- 100 тис. років тому. Як вважають учені, за 15 тис. років до Христа чисельність населення могла бути приблизно три мільйони осіб, а за п'ять тисяч років загальна чисельність людей, що розселилися по всіх регіонах світу, становила 40 млн. Про збільшення темпів росту населення Землі свідчать такі показники його величини (млн. осіб): початок н. е. — 230, 1500 р. — 440, 1800 р. — 952, 1900 р. — 1656.

 

Зростання чисельності населення Землі

(за Б. Ц. Урланісом та В. В. Покшишевським)

Літочислення

Період

Тривалість періоду (років)

Кількість населення до початку періоду (млн. осіб)

Середньорічний приріст населення

(%)

 

7000 років до Христа

Неоліт

5000

10

 

2000 років до Христа

Антична епоха

2000

50

0,03

 

 

0 (нова ера)

Початок нової ери, раннє середньовіччя

2000

230

0,1

1000

Середні віки

1000

305

0,02

 

1500

Пізнє середньовіччя

500

440

од

 

1650

Початок нового часу

150

550

0,3

 

1800

Новий час

150

952

0,5

 

1900

Кінець нового часу, новітній час

100

1656

0,8

 

1950

Новітній час

50

2527

1,0

 

1980

Недавнє минуле

30

4430

1,9

 

2000

Найближче майбутнє

20

6520

1,5

 

У демографічній історії людства можна виділити два якісно відмінних великих періоди. Перший тривав до другої половини XVII ст. і відповідав "аграрній цивілізації". Він характеризував спонтанний процес росту населення, що коливався під впливом різних природних факторів і відбувався без свідомого втручання людей у "природний порядок" їх відтворення.

Загальне зростання темпів приросту населення розпочалося в XI ст. Технічний прогрес сприяв спочатку розвиткові сільського господарства (XVI ст.), а згодом — промисловій революції. У середині XIX ст. темпи приросту населення європейського походження перевищували темпи приросту населення інших континентів. Насамперед зростали темпи приросту населення у промислово розвинених державах. У Західній Європі демографічна революція припала на кінець XVІІІ - середину XIX ст., тобто на період промислової революції. Демографічний розвиток прискорився в першій половині XX ст., особливо після Другої світової війни. У 1950 р. населення Землі становило 2,5 млрд. осіб, у 1960 р. — 3 млрд., у 1968 р. — 3,5 млрд. осіб. У 70-х роках почали говорити про світовий "демографічний вибух", пов'язаний з країнами, що розвиваються. Нині за одну добу населення Землі зростає на 250 тис. осіб, щороку — на 86 млн. осіб, за одну хвилину народжується 253 особи. Швидкість приросту населення така, що, фактично, починаючи з 1820 р., один мільярд додавався відповідно через 107 р., 32 р., 15 р., і вже всього через 13 р. — з'явився п'ятий мільярд. Умовний п'ятимільярдний житель планети, згідно з розрахунками демографів ООН, народився 11 липня 1987 р., а 12 жовтня 1999 р. — шестимільярдний.

Середньорічний приріст у 1950-1960 рр. становив 53,3 млн. осіб; у 1960-1970 рр. — 66,7 млн., у 1970-1980 рр. — 70,3 млн., 1980-1990 рр. — 86,4 млн., у 1990-1995 рр. — 84,6, 1996-1997 рр. — 86 млн. осіб, 1997-1999 — 142 млн. осіб.

Відомості про чисельність населення одержують на основі регулярних загальних переписів населення (на 5 чи 10 років — один), а в проміжках між ними — шляхом розрахунків, спираючись на переписи як базові показники.

Ріст чисельності населення в різних регіонах світу неоднаковий. Так, в Африці населення зростає протягом року майже на 3%, в Латинській Америці — на 1,8%, у країнах Європи приріст дуже низький, а деякі з цих країн близькі до депопуляції (зменшення населення) або вже досягли цієї стадії. В 1997 р. з загального приросту населення 96% припадало на країни, що розвиваються.

Усього в світі нараховується 10 країн з числом жителів понад 100 млн.; в 1950 р. їх було всього чотири (Китай, Індія, США, СРСР), а в 2025 р. їх може бути 15. У цих країнах проживає 59,6% населення світу. Згідно з прогнозом ООН, в XXI ст. частка їх населення зросте майже до 69%.

Населення найбільших країн світу(згідно з даним ООН 2001 р.)

Кількість населення

Країни

Понад 100 млн. осіб

Китай — 1273,3; Індія — 1033,0; США — 284,5; Індонезія — 206,1; Бразилія — 171,8; Пакистан — 145,0; Росія — 144,4; Бангладеш — 133,5; Японія — 127,1; Нігерія — 126,6.

50-100 млн. осіб

Мексика — 99,6; Німеччина — 82,2; В'єтнам — 78,7; Філіппіни — 77,2; Іран — 66,1; Єгипет — 69,8; Туреччина — 66,3; Таїланд — 62,4; Великобританія — 60,0; Ефіопія — 65,4; Франція — 59,2; Італія — 57,8; Демократична Республіка Конго — 53,6.

20-50 млн. осіб

Україна — 49,1; Республіка Корея — 48,8; М'янма — 47,8; ПАР — 43,6; Іспанія — 39,8; Польща — 38,6; Колумбія — 43,1; Аргентина — 37,5; Канада — 31,0; Алжир — 31,0; Танзанія — 36,2; Кенія — 29,8; Марокко — 29,2; Судан — 31,8; Перу — 26,1; КНДР — 22,0; Узбекистан — 25,1; Непал — 23,5; Венесуела — 24,6; Румунія — 22,4; Афганістан — 26,8; Тайвань — 22,5; Ірак — 23,6; Малайзія — 22,7; Уганда — 24,0; Саудівська Аравія — 21,1.

Демографічна комісія ООН розробила довгостроковий прогноз (до і після 2000 р.) кількості населення, згідно з яким, починаючи з 1984 р., до кінця століття середньорічні темпи приросту будуть становити 1,5 %. Чисельність населення у 2025 р. повинна перевищити 8 млрд. осіб. Після 2000 р. населення світу й надалі буде зростати, незважаючи на падіння народжуваності, що можна пояснити віковою структурою населення (велика частка жінок фертильного віку), повсюдним збільшенням очікуваної тривалості життя. Водночас уже багато років демографи ООН безперервно переглядають свої прогнози на 2025 р. у бік зменшення. Прогноз 1996 р. дає 7,494 млрд. осіб (нижній варіант), 8,030 (середній варіант), 8,580 (верхній варіант). Країни, що розвиваються, здійснюють демографічний перехід значно швидше, ніж це робили колись розвинені країни. У великих містах Третього світу народжуваність вже знаходиться на рівні європейських країн.

Стабілізація чисельності жителів планети почнеться при досягненні середньої тривалості життя 74,8 року, сумарного коефіцієнта народжуваності 2,08% і нетто — коефіцієнта відтворення, рівному 1. Приріст населення припиниться лише тоді, коли чисельність і вікова структура жінок у фертильному віці не будуть змінюватись, а загальні коефіцієнти народжуваності і смертності зрівняються.

Наприкінці XXI ст. кількість населення повинна стабілізуватися на рівні 11-12 млрд. осіб. Перше місце у XXI столітті займатиме вже не Китай, а Індія з більш як 1,5 млрд. осіб. До цих країн наблизяться Нігерія, США, Бразилія, Індонезія, Бангладеш (235-300 млн. осіб), а також увійдуть до цієї групи країн Ефіопія, Мексика, Іран, Філіппіни, В'єтнам, Конго (колишній Заїр), Єгипет та Туреччина. Згідно з прогнозами, чисельність населення Росії, України, Білорусі буде зменшуватися і вони можуть втратити відповідно близько 20, 5, 1 млн. осіб. Україна буде займати 30 місце після Алжиру і Судану) в світі. Найбільший приріст, безумовно, буде в Африці. Частка "Чорного континенту" в чисельності населення світу зросте до 19% (у 1950 р. — 9%), і тут проживатиме більше людей, ніж у всіх економічно розвинених країнах. Як і раніше, найбільш людним континентом залишиться Азія, де проживатиме три п'ятих населення світу. Частка населення Європи і Північної Америки знизиться до 1,7, тоді як в 1950 р. становила 1/3 населення Землі.

У зв'язку з нерівномірністю приросту чисельності населення та відсутністю переконливої постперехідної демографічної моделі є всі підстави очікувати значних геоекономічних зрушень і помітних змін на геополітичній карті світу.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua