Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ

§ 2. Історичні витоки філософування

Соціальні витоки філософування

Виникненню філософії як нового типу світогляду і стилю мислення передували ідейні та соціальні передумови. Ідейними передумовами були, як відомо, міф та релігія. Соціальними — суспільство перехідного типу, в якому общинно-родовий уклад змінювався на політичний, виникла все більш відчутна потреба в освічених людях. Перехідні процеси — непрості, часто болючі і трагічні — відбувались в середині І тисячоліття до н.е. в суспільствах Індії, Китаю, Греції тощо. Звернемо увагу на деякі загальні риси цих процесів. Зміни, що відбувалися у цих регіонах на рубежі VI ст. до н.е., називають переходом від варварства до цивілізації, від родової до політичної організації суспільства, від общинно-родової до рабовласницької формації. Назви, як бачимо, різні, але суть переходу одна і полягає вона у тому, що в суспільствах того періоду з'являються товарно-грошові відносини, які доповнюють, а пізніше частково витісняють особисті стосунки між людьми, з сільського господарства відділяються ремесла, завершується розвиток грошей до їхньої кінцевої монетарної форми, з'являються торговий капітал, приватна власність на землю, купівля — продаж землі, відбувається розпад родової общини і родової моралі, встановлюється економічне панування міста над селом, скасовується боргове рабство і рабська праця проникає у сферу виробництва, зростають його розміри, з'являється економічно міцний прошарок нових рабовласників, які протистоять родовій аристократії. Розповсюдилась якісно нова зброя залізного віку, якою, на відміну від бронзової, могли володіти не лише кремезні чоловіки, а й жінки та підлітки. Тому стають зрозумілими і вибух чисельності озброєних, і кількість війн, і релігійна нетерпимість, і безмежна агресивність «цивілізованих людей».

«Цивілізоване людство — це людство, яке вперше усвідомлює неспівпадіння свого і чужого через появу в нього (завдяки інституту освіти) інструментів рефлексії. Проте ще довго його свідомості буде недоступною ідея діалогу свого і чужого. Чужий міф уособлює світ чужого, світ ворога. Виникнення цивілізації позначене, таким чином, виникненням не тільки феномена школи, а й феномена нетерпимості в культурі».

На щастя, такі ідеологічні зіткнення будили не лише агресивну ефективність, але й думку. Добрим прикладом тут може бути відчай пандавського князя Арджуни (саме так зветься перша глава Бхагавад-Гіти), який опинився перед необхідністю битись зі своїми братами з роду кауравів. Грядуще братовбивство страшить його, породжує сумніви і глибокі світоглядні питання про смисл буття, про найвище начало, про місце людини в світі. Відчай запалює дискурсивне мислення Арджуни, він починає філософувати прямо на полі битви.

Подібні сюжети, присвячені соціальним чинникам філософського дискурсу знаходим і в китайському епосі. Пісні царства Цінь з «Шицзину» свідчать про відчайдушні порухи людської думки, породжені переживаннями страждань, стресів, втрат.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua