Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ

§ 2. Історичні витоки філософування

Світоглядні витоки філософії. Релігія

Результатом майже тридцятитисячолітнього культурогенезу людини, як вже говорилось, стала цивілізація, або міська культура, яка виникає в Єгипті, Месопотамії, Індії, на Кріті, в Греції, Китаї. Місто - штучна природа, відгороджена від природного світу високим муром. Місто — середовище, у якому знаходять місце різноплемінні носії різноманітних міфів. Раніше міфи розділяли пле-мена. Раніше представники тотему «білих бакланів» і тотему «річкових черепах» з меншою вірогідністю могли вступити у культурне чи статеве спілкування, ніж справжні річкові черепахи з білими бакланами. Тепер тих та інших об'єднував міський мур. Від спілкування їм не було куди подітись. Треба або силою доводити зверхність своєї міфології, або шукати спільне духовне начало, яке стало б над усіма пле-мінними тотемами.

На початках цивілізації бачимо спроби реалізації і першого, і другого варіантів. Війни, що тоді спалахнули, були війнами племінних міфів за домінування над іншими племінними міфами, за утвердження зверхності своїх ідолів над чужими. Релігійні пошуки єдиного Бога, який об'єднував би всі племена, також мали величезне поширення у всіх осередках цивілізації. Саме цей варіант відтворив релігію як потяг до зв'язку з єдиним, об'єднувальним усіх людей началом. Слово «релігія» і означає відновлення втраченого зв'язку з Богом.

Перехід від міфу до релігії в різні цивілізаційні епохи відбувався у всіх вищеназваних осередках культури. Єгипет був чи не найпер-шим. Його історія веде письменний відлік з 3000 року до н.е., коли фараон Менес (Міна) вперше зумів об'єднати Верхні і Нижні області (номи), які містились вздовж Нілу. Племена цих областей з їхніми тотемами і міфами підпорядкувались клану бога Гора. Гор також колись був тотемом могутнього племені, його єдиним богом (первісний монотеїзм). Тепер він став верховним божеством всього Єгипту. Його зображали у вигляді сокола і ототожнювали

з Божественним Сонцем — Ра. Яскравий Ра був живим символом єдиного Бога, відзвуком доісторичного єгипетського однобожжя. Це становило причини жорстокої політичної і воєнної боротьби за владу. В Індії VI ст. до н.е. називають "епохою бродіння умів", яка характеризується боротьбою варни кшатріїв проти брахманів; у Китаї вона відома як "епоха царств, що борються"; в Греції — це епоха боротьби демосу проти земельної родової аристократії.

Філософія формується в той період, коли сенс людського життя, його звичний устрій і порядок виявляються під загрозою, коли старі світоглядні орієнтири та настанови вже не функціонують, коли мораль, що зросла на основі родових стосунків, вступає у конфлікт не просто з приватним інтересом окремої особи. Між собою зіштовхуються, з одного боку, родова, сімейна мораль, яка уособлює всезагальне начало, дане в його природній безпосередності, а з іншого — новий, щойно народжений тип всезагального, по відношенню до якого окремий рід, сім'я є чимось частковим — це поліс, держава, всі громадяни якої становлять правове і політичне ціле. Таке зіткнення ми бачимо в трагедіях давньогрецького драматурга Есхіла. Мікенський цар Агамемнон приносить у жертву богам свою дочку Іфігенію заради успіху грецького війська у поході проти Трої, тим самим підкоряючи спільним політичним інтересам життя представника свого власного роду. Дружина Агамемнона Клітемнестра, навпаки, захищає родову мораль і у помсті за дочку вбиває чоловіка, який повернувся з походу переможцем. Син Агамемнона й Клітемнестри Орест любить і поважає свою матір, яка уособлює неписану родову мораль, але відповідно до закону він повинен захищати права батька. І Орест змушений іти проти родової моралі, помститися за нього, вбивши власну матір.

Соціальні зрушення перетворюють міф і засновану на ньому релігію в ідеологічну зброю. Міф стає войовничим. Якщо раніше міфи лише розділяли різноплемінних людей, розводячи їх просторово, то тепер зумовлюють жорстокі зіткнення: мій міф - найкращий, мої боги — найсильніші. Якщо згадати, що саме в розглядувані часи по-ширюється легка і зручна залізна зброя, можна уявити масштаби жорстоких зіткнень за віру. В різні брали участь не лише чоловіки, але й підлітки та жінки.

Релігія більш філософічна, ніж міф. По-перше, вона тяжіє до узагальнення, до пошуку загальних підстав (в ідеалі — однієї підстави) сущого. По-друге, на відміну від міфу, який не знав феномена пояснення і обґрунтування, вона шукає витоки буття. По-третє, порівняно з міфом, який зберігав інформацію в індивідуальних свідомостях (сторонніх носіїв не було), релігія започаткувала писемну традицію. Інформація стала відчуженою від індивідів. Її треба було засвоювати, прикладаючи певних зусиль, долаючи відчуженість текстів, опікуючись їх розумінням. Тому, по-четверте, релігія викликає до життя феномен розуміння, дуже філософічну річ. І по-п'яте, вона породжує школу і освіту.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua