Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 3. ДІАЛЕКТИКА

§ 2. Класичні «теорії» діалектики, інваріанти їхньої будови

Закон взаємного переходу кількості і якості

Закон взаємного переходу кількості і якості ілюструє, як виникає нове. В «Науці логіки» Гегель відкриває цей, та два інших закони діалектики.

Гегель починає розвиток категорій з найабстрактнішого буття, яке одночасно є ніщо. Вони переходять одне в одне в категорії становлення. Результатом процесу становлення є наявне буття, тобто щось визначене. Для фіксації цього моменту розвитку предмета вводитьсякатегорія якості. Якість — це така категорія, яка описує визначеність предмета, і яку не можна відділити від існування самої речі. Ця визначеність (цілісність) виявляється через діалектичну єдність суттє-вих властивостей, їхніх граней, які відрізняють певну річ від інших. Наприклад, властивості певного хімічного елемента, певного біологічного виду. Разом з тим категорія якості фіксує одну з перших і най-простіших сходинок пізнання. Фіксуючи визначеність речі, тотожну з її буттям, ми з допомогою категорії «якість» порівнюємо певну річ з іншими.

Дослідження самої речі, її змін наштовхує нас на певний зміст. Щоб зафіксувати виявлений у ході аналізу зміст, Геґель вводить категорію кількості, яка теж фіксує безпосередню визначеність речей. А чисті кількісні зміни переходять в якісні і навпаки. Такі переходи кількісних змін в якісні і навпаки трапляються не тільки в розвитку категорій, а й у самому житті, що продемонстрував Ф. Енгельс у своїй роботі «Анти-Дюринг», наслідки якої ще й досі актуальні.

Найбільш відомий приклад — приклад зміни агрегатного стану води, яка за нормального атмосферного тиску переходить при температурі 0 °С з рідкого стану в твердий, а при 100 °С — з рідкого в газоподібний, тобто в цих критичних точках проста кількісна зміна температури викликає якісні зміни стану води.

Таких прикладів безліч не тільки в фізиці, а й у хімії, біології. Згадаймо лише органічну хімію, в якій з'єднання атомів якісно однакових молекул водню (Н), кисню (О) та вуглецю (С), зі зміною їхніх кількісних пропорцій отримує якісні зміни:

СnН2n+2 — ряд нормальних парафінів,

СН2n+2O — ряд первинних спиртів,

СnН2n+2O2 — ряд одноосновних жирних кислот і т.д.

Якщо ми візьмемо як приклад останній із цих рядів і приймемо послідовно n = 1, n = 2, n = 3 і т.д., то одержимо такі сполуки: СН2O2 — мурашина кислота; С2Н4O2 — оцтова; С3Н6O2 — пропіонова; С4Н8O2 — масляна; С5Н10О, — Валер’янова, — всі вони якісно відрізняються одна від одної. Тут ми бачимо цілу низку якісно різних тіл, які утворяться простим кількісним додатком елементів, до того ж завжди в одній і тій же пропорції.

Ще одним доказом дії цього закону, але вже в суспільному житті, є опис бою невмілої у верховій їзді, але дисциплінованої французької кавалерії з мамлюками, у той час безумовно кращої в єдиноборстві, але недисциплінованої кінноти: «Два мамлюки безумовно перевершували трьох французів; 100 мамлюків були рівні по силі 100 французам; 300 французів зазвичай брали гору над 300 мамлюками, а 1000 французів завжди перемагали 1000 мамлюків».

І кому в сучасному світі не відома істина ринкових відносин, яку вивів К. Маркс, що не всяка довільна сума грошей може бути перетворена в капітал, що, навпаки, передумовою цього перетворення є певний мінімум грошей в руках окремого власника грошей.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua