Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

§ 4. Складові соціальної філософії

Філософія політики

Ще одним важливим напрямом сучасної соціальної філософії є філософія політики. Політична діяльність як об'єкт філософського аналізу передбачає аналіз сутнісних рис політики — структурної складової суспільного життя та одного з головних регулятивів соціальних відносин.

Однак треба чітко розмежовувати такі напрями сучасної філософської думки як філософія політики та політична філософія, що становлять методологічно відмінні дослідницькі галузі. Основна відмінність між ними полягає в тому, що політична філософія, зазвичай, є системою світоглядного знання про політику, що означена тією чи іншою політичною ідеологією. Наприклад, неоліберальна політична філософія, неоконсервативна політична філософія тощо. Тоді як основним завданням філософії політики є аналіз сутності, цінностей та соціально-практичного значення феноменів політичної свідомості, політичних явищ і процесів безвідносно до їхнього ідеологічного чи концептуального змісту. Сучасна філософія політики схильна визначати цей соціальний феномен як комунікативний процес, спрямований на визначення та практичну реалізацію інтересів держави та її громадян.

Головною функцією політики вважається ефективне управління державою, забезпечення її єдності та цілісності. Основний вимір філософсько-політичних досліджень становить аналіз таких феноменів, як влада та її легітимність, правова держава, громадянське суспільство, політична культура тощо у їхньому системному взаємозв'язку. Історія розвитку філософсько-політичних ідей сягає античних часів і розглядається ще у працях Платона (діалоги «Держава», «Політик», «Закони») та Аристотеля (трактат «Політика»), Античні мислителі значну увагу приділяють питанню найкращої форми політичного устрою, віддаючи перевагу таким формам правління, як монархія та аристократія, і заперечуючи соціальну ефективність демократії, олігархії та тиранії. Надалі питання суспільного устрою та форми правління аналізувалися у працях Т. Гоббса та Дж. Локка, І. Канта та Ґ. Гегеля, М. Вебера, К. Поппера, М. Фуко, Е. Канетті, П. Бурдьє, X. Арендт та цілої плеяди інших мислителів.

У сучасному світі особливої актуальності набувають геополітичні дослідження, яким присвячено праці Ф. Фукуями та С. Гантінгтона, О. Тоффлера, З. Бжезінського, І. Валлерстайна та інших дослідників. Зокрема Ф. Фукуяма обґрунтував ідею «кінця історії» як нового постісторичного етапу цивілізаційного розвитку, що характеризується домінуванням ліберального демократичного устрою сучасних суспільств як найдосконалішої форми політичного правління. Вагомі аргументи проти цієї тези висунув С. Гантінгтон у праці «Зіткнення цивілізацій». Загалом філософія політики — відносно самостійна галузь філософських досліджень, хоча і є похідною від соціальної філософії. Сьогодні вона включає в себе цілу систему ідей щодо осмислення сутності таких соціально-політичних феноменів як політична ідеологія, політичні міфи, public relations тощо.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua