Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

§ 4. Складові соціальної філософії

Філософія історії

Філософія історії як відносно самостійний напрям соціально-філософських досліджень сформувалася вже у дослідженнях Вольтера, який вперше запропонував до вжитку цей термін.

Філософський аналіз історичного процесу спрямовано на вивчення закономірностей історичного розвитку суспільства, визначення його закономірного та прогресивного характеру. Суттєва увага приділяється аналізу ролі економічних та соціально-політичних чинників у історії та створенню цілісних моделей всесвітньої історії, особливостей її вияву в певних культурах і державах. Серед основних досліджень історіософічного напряму особливої уваги заслуговують праці І. Канта, Ґ. Гегеля, К. Маркса, М. Вебера, В. Дільтея, Р. Колінгвуда, А. Тойнбі, О. Шпенглера, К. Ясперса та інших.

Історичне мислення постає як важлива складова соціально-філософського освоєння дійсності, а принцип історизму стає одним із найважливіших у науковій методології. Він дає можливість виявити джерела зародження тих чи інших історичних явищ, простежити їхній процесуальний характер, виявити закономірності розвитку, спрогнозувати майбутнє. Історичне мислення є важливим чинником соціальної активності, консолідації суспільства його інтеграції та мобілізації щодо вирішення соціальних завдань і проблем. Тому включення історичного мислення у процес соціально-філософського пізнання є важливою умовою його ефективності.

Сучасна філософія історії становить систему соціально-філософських досліджень історичного процесу, у межах якої пропонуються концепції єдності та багатоманітності історії, лінійні та циклічні її моделі, а також різні погляди на роль та місце людини у іс-торії. Передусім це визначення суб'єкта історії, яким може бути як особистість, так і суспільні групи. Людський вимір історії — у розумінні чільного місця людини в історичному процесі — репрезентує цілісне бачення життя у просторі і часі. Людські долі в контексті змінного часу; людські долі в системі змінних соціальних структур і культури; людські долі в перипетіях ідей, поглядів, переконань, внутрішня причетність людини до всіх подій, до своєї долі і життя і стають предметом історіософських досліджень, що входять у контекст соціально-філософського освоєння дійсності.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua