Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

§ 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства

Форми суспільної свідомості

Суспільна свідомість — це складне соціальне явище, яке здійснює вплив на духовне життя суспільства і на всі сфери суспільних відносин. Осмислення різноманітних явищ і процесів суспільного життя відбувається саме через форми і рівні суспільної свідомості.

Форми суспільної свідомості розмежовуються за способом відображення дійсності. Розрізняють наукову, релігійну, морально-етичну, історичну, політичну, правову, економічну та екологічну форми суспільної свідомості. Особливе місце у цій структурі належить також соціальній міфології та ідеологічній сфері суспільної свідомості. Розглянемо зміст та сутнісні риси основних форм суспільної свідомості.

Науковий світогляд як форма суспільної свідомості відображає світ у вигляді понять, концепцій, гіпотез і теорій, формуючи у такий спосіб відповідний тип світогляду, носіями якого стає основна частина громадян сучасних суспільств, особливо зважаючи на результати та наслідки науково-технічного прогресу.

Екологічна свідомість є відображенням складної екологічної ситуації в сучасному світі, розумінням необхідності переходу від «панування над природою», яке спричиняє катастрофічні наслідки, до розумного та виваженого ставлення до природного середовища з метою його збереження та відтворення.

Суттєву роль у життєдіяльності суспільства відіграє правова свідомість, що становить сукупність знань та поглядів на юридичні права і норми, які регулюють поведінку людей у суспільстві. Вона тісно пов'язана з правовими нормами та законами і функціонує відповідно до панівних уявлень про законність, порядок, справедливість. Політична свідомість вважається однією із найважливіших форм суспільної свідомості, вона відображає політичні відносини, політичну діяльність, яка відбувається у суспільстві. Політична свідомість — це сукупність ідей, поглядів, вчень, політичних настанов та методів, за допомогою яких обґрунтовуються і втілюються в життя політичні інтереси суб'єктів соціальної діяльності.

Поряд із політичною, суттєва роль у суспільному житті належить і економічній свідомості, яка є продуктом усвідомлення людьми економічних умов їхнього життя, діяльності та відносин. Економічна свідомість суспільства розкривається на рівні економічних ідей та поглядів, теорій і концепцій, що відображають міру розуміння та усвідомлення економічної дійсності. Невід'ємною рисою суспільної свідомості є моральна свідомість як система норм та правил поведінки людей у суспільстві, що регулюються громадською думкою та пронизують усі сфери суспільного життя. У системі суспільних відносин мораль вважається одним із основних засобів нормативної регуляції людської діяльності.

Моральна свідомість охоплює моральнісні погляди й почуття, життєві орієнтації та принципи, цілі й мотиви людських вчинків, саме мораль є сферою визначення межі між добром і злом, честю та безчестям, справедливістю та несправедливістю, нормою та девіацією тощо. Взаємозв'язок моралі з політикою та економікою розглядається у контексті двох основних вимірів їхньої взаємодії — взаємовпливу та протидії. Ідею їхнього тісного зв'язку представлено у працях Аристотеля, їхнє ж протиставлення приписують Н. Макіавеллі, якому належить вислів «ціль виправдовує засоби».

У контексті осмислення моральної свідомості варто згадати і про її безпосередній зв'язок із такою формою суспільної свідомості, як релігія. Релігійна свідомість охоплює релігійну ідеологію як більш — менш струнку систему релігійних ідей та поглядів на світ, яку розробляють теологи, та релігійну психологію, яка складається головно стихійно, включає в себе несистематизовані релігійні почуття, настрої, звичаї, уявлення, пов'язані з вірою у надприродне. Історична еволюція релігійних ідей досить часто стає основою морально-етичних вчень, як, наприклад, біблійні заповіді стали основою християнської моралі.

Відповідно, суттєва роль належить історичній свідомості, що є усвідомленням минулого та його впливу на сьогодення і через нього — на майбутнє. Загалом історична свідомість — важливий чинник формування самосвідомості народу та людини, патріотизму, національної гідності тощо. Суспільні норми та цінності так само історично означені і залежать від рівня розвитку суспільства. При цьому теоретичною основою суспільного світогляду є філософія як форма суспільної свідомості. Вдалий синтез історичної та філософської форм суспільної свідомості сприяє формуванню ще однієї невід'ємної частини суспільної свідомості — ідеології.

Суспільна ідеологія — це система оцінних щодо дійсності ідей, теорій та поглядів. Будь-яка суспільна ідеологія орієнтована на реалізацію практичних інтересів суспільства. Як форму суспільної свідомості ідеологію досліджували такі мислителі, як К. Маркс, М. Бахтін, P. Варт, У. Еко, К. Мангейм та інші. Так, К. Маркс розцінював ідеологію як «хибну свідомість», К. Мангейм у праці «Ідеологія та утопія» розглядає ідеологію як таке соціальне явище, опорою якого є синтез утопії та влади. За Н. Луманом, основою будь-якої суспільної ідеології є невидимість, прихованість від носія ідеології її основної ідеї, тому основним завдання сучасної соціальної філософії стає пошук умов безконфліктного співіснування множини різних ідеологічних концепцій, а не втілення у життя одного із можливих її варіантів.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua