Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

§ 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства

Форми діяльності

Діяльнісне ставлення людини до дійсності стає предметом філософського дослідження у Г. Фіхте та К. Маркса, які вважали діяльність атрибутом людини. Так, Г. Фіхте належить вислів «Діяти! Діяти! Це те, заради чого ми живемо», а К. Маркс наголошував, що світ потрібно не пояснювати, його потрібно змінювати.

До форм суспільної діяльності належать такі виміри суспільної комунікації, як праця, економічна діяльність — господарство та підприємництво, наукова, адміністративно-правова та політична, а також культуротворча діяльність. Форма суспільної діяльності праця — це цілеспрямована діяльність у сфері перетворення природного середовища відповідно до потреб людини. Праця є основою економічної діяльності людини та основою відтворення суспільного життя як в умовах традиційного та модерного суспільств, так і в умовах суспільства інформаційного.

К. Маркс вважав економічну діяльність основною соціальною системою суспільства, системою, яка забезпечує умови для подальшого політичного та культурного розвитку суспільства. Назва терміна походить від грец. — мистецтво ведення домашнього господарства. Показовим щодо цього є запропонований Аристотелем поділ пов'язаної з господарюванням діяльності на економіку та хремастику, де перше поняття застосовувалось для означення ведення господарства і визначалось як таке, що має природний характер, а друге стосувалося діяльності, пов'язаної з грошовим обміном. У сучасному суспільстві економічна діяльність теж має два рівні вияву – науково-дослідний та практичний. Науковий вимір економічної діяльності орієнтовано на визначення способів ефективного використання природних ресурсів. Практична економіка спрямована на вивчення можливостей реалізації запропонованих економічною теорією пропозицій у межах соціальних систем.

Ще однією важливою формою суспільної діяльності є політична діяльність. Сутність політичної діяльності розкривається на рівні державного управління суспільством. Загалом по-літика — це система соціально значущих ідей та зумовленої ними соціальної діяльності, спрямованої на формування ефективних відносин на міжнародному рівні та відносин між суспільними групами у межах суспільства. Політичну сферу суспільної діяльності аналізували ще Платон та Аристотель, а на Стародавньому Сході — Конфуцій. Європейські філософи пропонували власне тлумачення політики. Так, Н. Макіавеллі розглядав її як знання про мудре правління, М. Вебер аналізував політику у вимірі покликання та професії, у К. Маркса суть політичної діяльності полягає в боротьбі класових інтересів. Сучасна соціальна філософія здебільшого пропонує розглядати політичну діяльність як спрямовану на захист суспільних інтересів соціальну поведінку владних груп та сукупність відповідних соціальних інститутів, які регулюють суспільні відносини та забезпечують як владний контроль, так і конкурентну боротьбу у сфері реалізації владних повноважень.

Суттєву роль у житті суспільства відіграє культуротворча діяльність, яка реалізується в економічній та політичній сферах. Адже будь-які соціально-економічні чи суспільно-політичні рішення здійснюють безпосередній вплив на трансформацію культурної сфери соціуму, змінюють її стан та перспективи. Рівень розвитку в суспільстві політичної та економічної культури, а також таких її складових, як наука, мистецтво і мораль, визначає міру соціального прогресу. Сучасний дослідник Р. Коллінз пропонує вживати поняття «культурний капітал» суспільства для визначення ступеня життєздатності суспільства та його культурного потенціалу.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua