Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

§ 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії

Філософські питання наук про суспільство

Соціум є дослідницьким об'єктом багатьох суспільних наук — історії, культурології, соціології, соціальної психології, політології, економіки тощо, тобто всіх наук, які в тому чи іншому ракурсі розглядають специфіку суспільного життя.

Так, історія досліджує минуле суспільства, культурологія — логіку розвитку особливостей його культури, соціологія — сучасний стан суспільства та динаміку його розвитку, економіка — економічні відносини та перспективи їхнього розвитку. Кожна з цих наук неможлива без її кореляції із філософським знанням, адже філософія є сферою обґрунтування методології гуманітарного знання. У європейській філософії перші наукові знання, зокрема і про суспільство, починають формуватися в античну епоху і стають результатом філософських запитів того часу. Відповідно, науки про суспільство поступово протягом історичного розвитку європейської цивілізації відмежовуються від філософського знання. Так, засновником історичної науки був Геродот, який першим сформулював питання про історичну свідомість людини. Соціологія як сукупність знань про суспільство також починає зароджуватися у роботах Платона та Аристотеля, хоча остаточно формується тільки у XIX столітті О. Контом, який запропонував розглядати її як самостійну наукову дисципліну.

Сьогодні науки про суспільство, напрацювавши власний методологічний потенціал та категоріальний апарат, знову звертаються до філософського аналізу своїх здобутків. Зокрема, досить відчутна потреба переосмислення сутнісних моментів екологічної політики сучасної цивілізації, яка несе загрозу екологічної катастрофи. Ця світоглядна проблема є сьогодні спільною для економістів та екологів. Спроби її вирішення орієнтовані передусім на пошук альтернативних шляхів господарсько-економічного відтворення умов суспільного розвитку, пошук альтернативних джерел живлення тощо.

Суттєвого значення набувають саме глобальні проблеми сучасності, що ставлять перед сучасною наукою завдання, які вона не може вирішити суто в науковому контексті, без звертання до філософського аналізу сучасних реалій. До глобальних проблем сучасності належать екологічні, економічні, політичні та демографічні проблеми, деякі дослідники відносять сюди й етичні. У таких умовах активно розвиваються і футурологічні концепції, які, своєю чергою, можна згрупувати в оптимістичні та песимістичні.

До перших належать ті концепції, які підкреслюють переваги технічної цивілізації (3. Бжезінський, Р. Арон, Ж. Фурастьє) або пропонують концепції «сталого розвитку» суспільства, що мають стабілізувати економічні та екологічні показники з можливістю їхнього подальшого розвитку на принципово нових світоглядних засадах. Дослідники цієї концепції покликаються на ідеї Дж. С. Мілля і К. Маркса, а також програми Римського клубу. Менш оптимістично налаштовані дослідники прогнозують можливість занепаду західної цивілізації внаслідок непомірного використання природних ресурсів та необдуманого нарощування науково-технічного потенціалу (А. Ускоу). Д. Белл та О. Тоффлер наголошують на потребі реформування ресурсоспоживчої та виробничої сфер у напрямі створення ефективної системи контролю за ресурсами планети.

У сучасному суспільстві значною мірою актуалізуються і філософські питання економіки та політики. Так, філософський зміст економічних відносин та процесів сучасності розкривається на рівні вирішення проблем економічних криз та їхніх наслідків, пошуку ефективних економічних рішень та економічної стабільності суспільства. Філософський вимір політичних проблем представлено у змісті сучасної політології та філософії політики. Це співвідношення політики і моралі, місце та роль влади у системі суспільних відносин, її структура, політичне прогнозування, політичні технології та геополітика. Соціальна психологія взаємодіє з філософією у контексті пошуку оптимальних шляхів та засобів реалізації креативного потенціалу особистості у суспільстві, її всебічного та гармонійного розвитку, із соціологією — в дослідженні соціальних структур, інститутів, класів та теорій суспільного розвитку на зразок «масового суспільства» X. Ортеґа-і-Ґассета або «суспільства третьої хвилі» О. Тоффлера.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua