Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

§ 2. Філософські проблеми періодизації історії

Зміна християнізованої концепції історії. Гуманізм епохи Відродження

Ранньохристиянську теорію історичної періодизації не заперечували до XIV століття, коли італійські гуманісти вперше провели широкий перегляд цієї концепції. Незадоволені претензіями Німеччини на те, що вона — єдина спадкоємиця Риму, і натхненні багатством і владою своїх власних держав, італійські гуманісти азартно взялися до дослідження сторіч, що пройшли з часу падіння Риму до їхнього часу.

Для італійців Рим був цивілізацією-прародителькою. Як ніхто інший з європейців, італійці відчували майже племінну гордість високими досягненнями культури своїх класичних предків. Вони проводили чітку межу між культурною пишнотою Римської цивілізації і часом «варварського мороку», що йшов за загибеллю Імперії.

Починаючи з XI століття італійці, пручаючись пануванню імператорів — германців Священної Римської Імперії, різко відкидали і моральні підстави цього панування — те, що германці вважали себе законними спадкоємцями римських імператорів.Італійські гуманісти створили перший часовий рубіж у схемі, що складалася з трьох частин.

Леонардо Бруні (помер у 1444 році) у своїй 12-томній «Історії Флорентійців», що стала зразком для інших учених — гуманістів, стверджував, що Римська Імперія упала під скаженим натиском варварів. Вона ніколи не воскресала ні в Італії, ні в Німеччині. Після того, як припи-нилася довга низка набігів північних сусідів на Італію, для італійців почався час відродження, унаслідок якого до XIV століття виникла безліч могутніх міст — держав, які процвітали.

Флавіо Бьондо (1392 — 1463) у творі «Історія Європи з V до XV століття» (надрукований у 1439-1453 роках) особливо відзначав дату падіння Римської Імперії — 412 р. н.е. Він оплакував це падіння, але, як і Бруні та інші італійські історики — гуманісти, знаходив розраду в розквіті нової Італії, чиї великі міста, на його думку, повернули півострову його колишню велич.

Для світських італійських істориків V століття — час падіння Риму — був головною віхою в історії західної цивілізації. Бруні та Бьондо поділяли погляди Петрарки, що з V століття до їхнього часу Європа була вкрита мороком. Усі троє взяли на себе завдання повернути славу колишніх століть.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua