Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія посібник

Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

§ 1. Загальний зміст філософії історії

На перший погляд здається, що історія є нескінченною лінією, початок та кінець якої ховаються за обрієм. Людське життя ж мислиться відрізком, який має чітко визначені початок та кінець. Тож завдання людини полягає у тому, щоб певним чином розмістити свій відрізок на історичній нескінченній лінії...

Проте за більш уважного погляду наше життя виявляється такою ж самою нескінченністю (якщо розглядати наші народження та смерть не як факт, а як процес), як історія — відрізком (наше існування тут-і-зараз). У цій діалектиці й міститься умова того, що історія захоплює, бентежить й дарує надію великій кількості людей (якщо не усім).

Усвідомлення людиною історичного процесу у філософських категоріях

Звичайно, історія як процес втілення людських мрій та сподівань не могла залишитися поза увагою філософії. Але для цього сама історія повинна була «дозріти», пройти шлях від відчуття до осягнення розумом, від окремих «історій», до Історії. Мається на увазі, що історичний процес як перебіг часу, як зміна, повинний був бути усвідомлений людиною. І не просто усвідомлений, а в специфічних філософських категоріях. Для цього виявилося замало ставити питання про історію. Слід було виявити у ній головні ланки, які можна зіставити за їхньою значимістю з головними й вічними філософськими питаннями: що таке народження і що таке смерть, у чому смисл життя й у чому смисл існування загалом?

Уперше це вдалося зробити Ґеорґу Вільгельму Фрідріху Гегелю (1770 — 1831). Тому вихідним пунктом філософії історії як специфічного розділу філософського знання справедливо вважаються гегелівські «Лекції з філософії історії», у яких на початку XIX століття йому вперше у західноєвропейській думці вдалося поєднати філософію й історію.

Він розробив концепцію розумності всесвітньо-історичного процесу — перше філософське оцінення ходу історії. Гегель стверджував, що «єдиною думкою, котру привносить із собою філософія, є та проста думка розуму, що розум панує у світі, так що, отже, і всесвітньо-історичний процес відбувається розумно. Це переконання і розуміння є передумовою стосовно історії як такої взагалі; у самій філософії це не є передумовою. Шляхом умоглядного пізнання в ній доводиться, що розум ... є як субстанцією, так і нескінченною міццю; він є для самого себе нескінченним змістом усього природного і духовного життя, так само як і нескінченною формою, — виявом цього її змісту» [64].


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua