Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія світ людини

Ноосфера і «проблема людини»

Ступені розвитку уявлень про ноосферу
Можна сказати, що теорії ноосфери і глобальних проблем певною мірою протилежні одна одній. Основне ж полягає в тому, що це — одна й та сама теорія, але — на різних стадіях історичного розвитку. То була епоха оптимізму, ця — епоха реалізму.

Ідеал В. І. Вернадського не здійснився, виявився утопічним. Гармонія ноосфери виявилася системою глобальних проблем і протиріч.
Але до цих протиріч можна ставитися по-різному. Можна вважати їх такими, що підлягають розв'язанню (представники Римського клубу, зокрема і А. Печчеї). Тоді в майбутньому мислимий стан планети схожий або ідентичний з ноосферою, як вона уявлялася В. І. Вернадському.

Схожою є позиція М. М. Мойсеєва: "...Мені здається, — пише він, — що Вернадський занадто оптимістично дивився в майбутнє і недооцінював тих бар'єрів, які стоять на шляху людства до епохи ноосфери... З того часу минуло вже сорок чотири роки... Але ми, як і раніше, ще дуже далекі від ноосфери. Тепер ми розуміємо, що перехід від біосфери в цей новий стан не відбудеться сам по собі, як вважав Тейяр де Шарден. Людство ще не зробило рішучого кроку в бік такого переходу, як думав В. І. Вернадський". Тому замість "ноосфери" М. М. Мойсеєв вживає термін "епоха ноосфери", маючи на увазі досить тривалий час її побудови, а "теорію ноосфери" заступає у нього "теорія розвитку ноосфери".

Таким чином, уявлення про ідеальний стан на землі відсувається в майбутнє, але зберігається. Воно, можливо, потрібне психологічно, аби люди хоча б у щось вірили, на щось сподівалися і не впадали у відчай.
Однак за останні десятиліття, що минули з часу виникнення глобальних проблем та їх усвідомлення, все більше з'ясовується, що вони взагалі нерозв'язні.

Справді, екологічна проблема зародилася з технологічної діяльності людини. Подібно до того, як В. І. Вернадський наводив теоретичний аргумент проти побоювань з приводу загибелі цивілізації, можна навести аналогічний аргумент — але на підтримку таких побоювань. Суть аргументу така: будь-яка людська діяльність суперечлива, одночасно з творенням вона щось руйнує. Коли діяльність набуває планетарного характеру, її руйнівна сила стає також геологічною силою, якщо використати термін нашого вченого. Об'єктом руйнування стає вся навколишня природа. Коротко кажучи, не тому людина губить природу, що діє неадекватними засобами, а тому, що вона просто діє, змінює світ. Такий характер її діяльності.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua