Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія світ людини

Ноосфера і «проблема людини»

Зв'язок теорії ноосфери з "утрудненнями людства"
Якщо проаналізувати поняття ноосфери, неважко побачити, що в ньому "заданий" такий стан землі і людства, в якому немає глобальних проблем. Ось чому суттєвим є питання про співвідношення теорії ноосфери і теорії глобальних проблем.

Ці дві теорії стоять начебто поряд. І для цього є підстави. Уявлення про ноосферу формувалися переважно в 20—30-ті роки XX століття. Глобальні проблеми в цілому, їх поява й усвідомлення припадають на значно пізніший час. Звернемося до думки А. Печчеї з даного питання: "Той, хто колись напише історію усвідомлення свого майбутнього, можливо, відзначить середину 1960-х років як початок нового періоду, пов'язаного з розвитком серед людей стурбованості й свідомого занепокоєння за свою долю. В міру своїх сил я намагався сприяти пробудженню цих почуттів. І, можливо, одним із найяскравіших проявів цих тенденцій стало створення Римського клубу".

Заснований він був 1968 року з ініціативи О. Кінга — директора організації з економічного співробітництва й розвитку (Париж). На той час глобальні проблеми, або "утруднення людства" (назва, дана спочатку Римським клубом), уже виявилися. Все частіше стверджувалося, що людство досягло якогось важливого рубежу і опинилось на роздоріжжі. Люди відчували, що настає кінець якоїсь епохи в їхній історії. Суть роздоріжжя — в можливості близької загибелі людства. Печчеї та інші представники Римського клубу дослідили "утруднення", пов'язані і з нестримною експансією людини в природу, і з тим, що вона не живе у злагоді з самою собою, і з більш конкретними проблемами.

Важливо, що вони переглянули глобальну систему, в якій живе людина. Ця система, за уявленнями Печчеї, складається з двох компонентів: екосистеми і системи людства. Перша — це природа, друга утворює структуру з людини, суспільства і техніки. А в цілому глобальна система подана у співвідношенні: природа — людина — суспільство — техніка. Підкреслюється, що кілька десятиліть тому світ людини можна було схарактеризувати трьома взаємозв'язаними елементами: природа, сама людина і суспільство. "Тепер в цю людську систему владно увійшов четвертий і потенційно некерований елемент — заснована на науці техніка". Далі вчений пише, що техніка набула статусу домінуючого і практично незалежного елемента. "Попередня рівновага виявилася безповоротно порушеною... Людина вже не в змозі не лише контролювати ці процеси, але навіть просто усвідомити й оцінити наслідки всього того, що відбувається. Техніка, отже, перетворилася в абсолютно некерований, анархічний фактор... Техніка, створена людиною, стала головним фактором змін на землі". З приводу цього А. Печчеї висловлює побоювання щодо можливості трагічного кінця для людської цивілізації.

Якщо порівняти "глобальну систему" В. І. Вернадського з відповідною системою А. Печчеї, то у першого вона має такий вигляд: природа — людина — суспільство — наукова думка як планетне явище; у другого ж останній елемент — техніка. Саме техніка створила основну проблему — екологічну. Йдеться не просто про техніку, а про науково-технічну революцію, яка за часів В. І. Вернадського лише починалась, і здавалося, що застосування науки вирішить найважливіші життєві проблеми. Як бачимо, між теорією ноосфери і теорією глобальних проблем є і відмінності, що ґрунтуються на об'єктивних факторах розвитку. До цього можна додати й надмірну віру в силу знання, бо воно ще сприймалося як позитивне явище, суперечності його ще належною мірою не розкрилися.

Найсуттєвіша відмінність двох розглядуваних теорій полягає в тому, що теорія ноосфери уявлялася як новий етап історії, на якому будуть розв'язані всі основні проблеми людства, як глобальна гармонія у стосунках між людьми й у ставленні їх до природи — і все це на основі досягнень наукового знання. Теорія ж глобальних проблем постала на тому історичному етапі, коли цілком визріли найзагальніші протиріччя між людьми, особливо в їхньому ставленні до природи, — і виникла загроза загибелі людства. Багато з цих проблем за часів В. І. Вернадського були в зародковому стані, і багато які з них з'явилися внаслідок того самого наукового знання, яке вважалося панацеєю від усіх лих. Так, на основі знання здійснилася НТР, що призвело до екологічної проблеми і дуже ймовірної екологічної катастрофи.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua