Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Філософія світ людини

Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого

Чоловічість та жіночість: духовне та душевне начала
Повернемося до думки, що душа і душевність виражають метафізичну жіночість, тоді як дух і духовність — метафізичну чоловічість. Дійсно, душевність концентрує в собі риси, які ми традиційно розглядаємо як жіночі — здатність до любові, співчуття, зверненість до теперішнього, а не майбутнього, переживання самоцінності теперішнього. Тоді як дух і духовність є ознакою чоловічого начала з його потягом у майбутнє, зневагою до теперішнього, бажанням прогресу, трансцендування.

Тим-то набуває нового змісту парадоксальна ідея О. Вейнінгера, яку він висловив у відомому дослідженні "Стать і характер", — ідея про те, що в кожній людині — незалежно від її фізичної статі — внутрішньо уживаються риси чоловіка та жінки. Ця ідея, яка означає для О. Вейнінгера поєднання в людині духовного (чоловічого) та матеріального (жіночого), тепер може бути інтерпретована гак, що кожний чоловік або жінка несуть у собі духовний та душевний виміри людського буття — за домінанти якогось із них.

Натяк на те, що духовність є метафізичною чоловічістю, а душевність — метафізичною жіночістю, ми подивуємо у міркуваннях К. Юнга, коли він називає архетип Аніми "архетипом вічної жіночості", а архетип Анімуса — "архетипом вічної чоловічості". Для мислителя архетип Аніми представлений такими іменами з історії міфології, як Гея, Венера, Деметра. Архетип Анімуса репрезентований іменами Тота, Орфея, Гермеса Трисмегіста, Заратустри.

Важливо зазначити, що К. Юнг показує наявність архетипу Аніми у внутрішньому світі чоловіка, тоді як Анімус є характерним для внутрішнього світу жінки. Мислитель упевнений у тісному зв'язку та взаємодії архетипів Аніми (жіночості — життя) і Анімуса (чоловічості — смислу) не тільки в образах міфології, але й в емпіричних, живих чоловіків і жінок.

В осягненні гармонії духовного та душевного начал людини — гармонії метафізичної чоловічості та метафізичної жіночості — можливо, криється розгадка таємниці внутрішньої самотності, яка породжена статевою бівалентністю людського роду. Ця внутрішня самотність може бути усвідомленою нами як відчуження духовного та душевного вимірів людського буття — як в одній людині, так і у стосунках між різними людьми.

Однак у чому причина відчуження духовного та душевного вимірів? Такою причиною може бути названа надмірна зацикленість на чоловічому (патріархально — прогресистському) чи жіночому (матріархально-родовому) шляхах людського буття у світі. Це зацикленість на майбутньому і минулому, яке необхідне для проектування майбутнього (патріархально — прогресистський шлях), або теперішньому, сучасному і минулому, що потрібне лише для відтворення теперішнього (матріархально-родовий шлях). Подібна зацикленість призводить до деформації та замкненості особистості, до обмеженості спілкування зі світом, що викликає фундаментальну внутрішню самотність.

Духовність без душевності може виродитись у волю до влади над світом, трансцендування будь-якою ціною. Душевність без духовності стає пустим продовженням життя, яке керується лише волею до життя. І те, й інше породжує страждання внутрішньої самотності.

Виходом із такої самотності стає процес гармонізації духовного та душевного, який повертає особистості цілісність і який ми означили вище як персоналізацію.
Персоналізація тим процесом, що дозволяє особистості увійти у дійсну, внутрішню комунікацію зі світом інших особистостей.

Проведений вище аналіз духовного та душевного вимірів людського буття дає змогу конкретніше зрозуміти внутрішню комунікацію. Внутрішня комунікація є процесом духовної та душевної комунікації людини у їхній єдності. Іншими словами, внутрішня комунікація є особистісною комунікацією. Лише така комунікація може вивести людину за межі всіх деструктивних наслідків внутрішньої самотності.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua