Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Вступ до філософії
Великі філософи навчальний посібник
Розділ 7
ЧЕРЕЗ ТЕРЕНИ ДО ЗІРОК

Карл Ясперс
(1883-1969)
«Ми суть того, що ми є, тільки завдяки спільності взаємного свідомого розуміння»

Видатний німецький філософ — екзистенціаліст Карл Ясперс розпочинав свою наукову діяльність як доктор психології і про­фесор медицини роботою «Загальна психопатологія». Першою ж філософською працею стала його книга «Філософія світогля­дів». Саме вона зробила К. Ясперса помітним і впливовим філо­софом першої половини XX століття.

Широке визнання К. Ясперсу приніс тритомник «Філософія» (1931-1932), над яким він працював понад десять років. У період фашизму філософ «писав у стіл». І лише в 1945 р. після розгрому нацизму вчений повертається до викладацької діяльності й пуб­лікує свої праці «Про істину», «Питання про провину», «Нація і християнство», «Про європейський дух», «Джерела історії та її мета», «Філософська віра», «Наше майбутнє і Гете», «Розум і антирозум у нашу епоху» та ін. Центральною темою його соціаль­но-філософських роздумів стала проблема людини та історії.

На противагу позитивізму та ідеалізму К. Ясперс робить спро­бу нової постановки проблеми буття, пізнання і людини. За його думкою, буття не можна уявляти собі ні завершеним, ні як не­скінченно розчинений у собі Космос. Пізнання ніколи не може охопити це буття. А людину не можна розглядати об'єктивно. Усе це — складові єдиної проблеми, яку можна зрозуміти лише екзистенційно, тобто як миттєвість, що осмислюється через пе­реживання.

Екзистенція, вважає К. Ясперс, безпосередньо пов'язана з Богом, який перетворює її у «носія буття, більш високого, ніж все, що визнається у якості найвищого розсудком і розумом». «Філософствування» Ясперса, таким чином, розгортається як систематизоване вчення про світ (« орієнтацію в світі»), про душу («екзистенційне прозріння») та Бога («метафізика»). Опорними категоріями цього вчення є «екзистенція», «трансценденція», «душа» і «Бог». Осмислення цих категорій можливо лише в істо­ричному контексті, де проблема людини розгортається як про­блема її свободи.

Суспільство й історія, вважав К. Ясперс, розпочинаються з людини, яка поступово усвідомлює себе як особливу істоту й намагається виразити цю особливість у різноманітних формо­утвореннях культури. Історія людства має єдину основу — ду­ховну, яка ґрунтується на вірі. Вона трактується К. Ясперсом не лише в релігійному, а й в широкому філософському розумінні, тобто як властивість ставити й осмислювати найбільш загальні питання. Саме тут спілкування людей виходить на екзистенці­альний рівень, люди розпочинають рух до свободи.

Вибудовуючи концепцію історії, К. Ясперс заперечує теорію культурних циклів О. Шпенглера й А. Тойпбі, з одного боку, і матеріалістичне розуміння історії К. Маркса, з другого. Пер­ша, на думку філософа, роз'єднує світову історію, не дає змоги виявити в ній закономірностей; друга — перебільшує роль ма­теріальних (економічних) чинників, тоді як пріоритет в історії завжди належав духовному.

Людство, вважає К. Ясперс, має спільні джерела виникнен­ня та існування. Проте доісторичні часи, тобто період життя лю­дей, про який до наших часів не дійшло ніяких писемних свід­чень, залишаються для науки таємницею. Про них можна лише гадати, на їхньому тлі можна фантазувати — і не більше. «Доіс­торія, — пише К. Ясперс, — це час, коли відбулося становлення людської природи. Коли б ми могли проникнути в доісторію, нашому розумінню відкрилася б субстанційна основа людської природи саме тому, що ми побачили б її становлення, умови і ситуацію, які створили людину такою, якою вона є» (Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М., 1991. — С. 57).

Зовсім мало відомо людству й про характер життєдіяльност людей у колі так званих великих культур давнини. Історія ж, за К. Ясперсом, починається зі своєрідного осьового часу з моменту формування світових філософій і релігій, що підняли: дух людини до осмислення загального, забезпечили їй духовну самостійність. Протягом досить довгого періоду, від 800 до 200 pp. до н.е., міркує філософ, паралельно в декількох світових регіонах виникають світові релігії, що заступають язичництво, і філософські системи, які йдуть на зміну міфології. Складаються своєрідні духовні центри людства. Вони єднають різні регіони і народи. Пробудження духу, формування філософської віри зна­менують початок загальної історії людства, яка до того була по­ділена на локальні, не пов'язані між собою культури.

Ідея К. Ясперса є простою і зрозумілою: дійсну основу єднан­ня людей становить дух, а не родова, природна чи економічна спільність. Саме він забезпечує цілісність цивілізації, єднає людей у спільному прагненні до свободи, застерігає від раціоналістичних утопій, що претендують на створення земного раю але лише руйнують моральні і культурні засади існування, втягують людей у пекло братовбивчих воєн.

Від осьового часу (близько 500 р. до н.е.), міркує вчений, історія рухається вперед семимильними кроками. У наш час під­німається чинність нового фактора науки і техніки, а разом з ним — вагомість таких життєвих центрів, як Європа, Амери­ка і Росія. Традиційні центри світових культур — Індія, Китай — втягуються в процеси оновлення. Перед людством постає сітка глобальних проблем, актуалізується проблема майбутнього, змі­нюються цілі і сенс історичного процесу. Традиційно пріоритет­ними вважали такі цілі історії, як цивілізація і гуманізація людини; свобода й усвідомлення свободи; велич творчого духу людини; злет релігійної віри тощо. Новий час їх принципово не заперечує, хоча поряд з ними започатковує нові цілі і сенс історичного буття. Вони концентруються навколо поняття єдності в тотальній концепції історії. К. Ясперс обґрунтовує ідею духов­ної єдності людства як стрижня історичного процесу, як голов­ного чинника, що спрямовує історичний поступ до свободи.

Назад Зміст Вперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua