Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Вступ до філософії
Великі філософи навчальний посібник
Розділ 6
НА ПОРОЗІ НОВОГО СВІТУ

Адам Сміт
(1723-1790)
Давид Рікардо
(1772-1828)
Імена цих великих економістів — перший з них представляв Англію, другий — Францію — я ставлю і розглядаю поряд саме тому, що в такому порядку вони були поставлені історією роз­витку світової науки, культури і соціальної практики. З друго­го боку, я відношу їх до когорти філософів, бо своїми економіч­ними роздумами вони дали поштовх матеріалістичному розумін­ню історії, сконструйованому Марксом і Енгельсом.

Один із найвідоміших англійських економістів та філософів XVIII ст. А. Сміт народився в сім'ї дрібного поштового служ­бовця. Отримавши блискучу освіту в університетах Глазго та Оксфорду, А. Сміт займався викладацькою та науковою діяль­ністю: в університеті Глазго він підготував курс моральної фі­лософії (природне богослов'я, етика, право та політика), узагаль­ненням якого стала обсягова праця «Теорія моральних почут­тів» (1790 рік). В історію ж інтелектуальної еволюції людства А. Сміт увійшов іншою працею — монографією «Дослідження про природу та причини багатства народів» (1776 рік).

Саме в ній англійський економіст уперше зробив крок до об­грунтування трудової теорії вартості, розкриття внутрішньої структури буржуазної економічної системи. А. Сміт із захонленням описує зростання продуктивності праці в мануфактурах унаслідок поділу праці, аналізує систему відносин виробництва, формулює їх у вигляді категорій та законів.

Вихідним пунктом економічної теорії А. Сміта є положення про «природний порядок», під яким він розумів «нормальний» соціальний устрій, що відповідає природі людини і підпорядковується об'єктивним законам незалежно від волі і бажання лю­дей. При цьому, «природний порядок» А. Сміт фактично ототожнював з капіталістичним порядком, який він вважав найбільш досконалим і незмінним. Вчений не заперечував можливість існування «інших економічних порядків», однак, за його пер; конанням, вони існують всупереч вимогам політичної економії а відповідно — всупереч природі людини як такій. Вчений на­магається вникнути у суть капіталістичного способу виробниц­тва, розібратись в його законах, запропонувати на цій основі алгоритм діяльності для його вдосконалення.

Найбільш вагомий внесок зробив А. Сміт у формування трудової теорії вартості. Він показав, що створення нової вартого не обмежується якоюсь однією галуззю, що праця може створювати вартість у будь-якій сфері виробництва. Цим самим вчений — економіст стверджував думку проте, що джерелом вартості с саме праця як така, незалежно від її конкретної форми. Заслу­говують на увагу роздуми А. Сміта про класову структуру того­часного суспільства (мислитель вирізняв такі класи, як робіт­ники, капіталісти й землевласники). Цікавою і перспективною, хоч і не досить послідовною, була постановка вченим питання про капітал, з розвитком якого в суспільстві мають відбутись (і відбуваються) серйозні зміни.

І все ж таки А. Сміту бракувало послідовності й чіткості, яких напільно вимагала доба розквіту буржуазних революцій. Супе­речливими були викладки А. Сміта щодо мінової вартості, заробітної плати, визначення вартості прибутком, теорії ренти тощо. Тогочасному суспільству був потрібний вчений, який би чітко та однозначно проголосив економічні принципи буржуазного панування, дав визначення вартості через робочий час. Таким вченим, що завершив справу своїх попередників — В. Петті та А. Сміта в Англії, фізіократів у Франції, став син біржового мак­лера, двадцятип'ятирічний мільйонер, який, здобувши багат­ство, зайнявся науковою роботою, — Давид Рікардо.

Шлях Д. Рікардо до створення трудової теорії вартості розпо­чався з анонімної брошури «Ціна золота» (1809 рік), в якій вче­ний проводить думку про те, що висока ціна золотих злитків є незаперечним доказом знецінення банкнот. Праця Д. Рікардо стала поштовхом для створення парламентської комісії з цього приводу, а її автор постав перед громадськістю та урядом як сер­йозний дослідник — економіст, вдумливий теоретик, науковець, що мислить раціоналістично. Ще голосніше Д. Рікардо заявив про себе циклом оздоровлення грошового обігу в Англії обмеження ввезення хліба. Нарешті, 1817 року побачила світ головна праця вченого. Саме в ній Д. Рікар­до дав визначення вартості через робочий час, звільнив політекономічну теорію від «феодальних плям», проник у саму сутність буржуазного способу виробництва, забезпечив його всебічне еко­номічне обґрунтування.

«Я намагався показати, — писав Д. Рікардо про свою теорію, — що здатність сплачувати податки залежить не від валової гро­шової вартості маси товарів і не від чистої грошової вартості при­бутків капіталістів та землевласників, а від співвідношення гро­шової вартості прибутку кожної людини та грошової вартості товарів.

Пізніше висновки Д. Рікардо, як і інших англійських еконо­містів, були переосмислені й піддані критиці К. Марксом. Про­те це не принижує їхнього внеску в розробку економічної теорії. Саме вони започаткували економічний аналіз соціуму, чим упер­ше піднесли на теоретичний рівень матеріальне підґрунтя його життєдіяльності — систему матеріального виробництва.

Назад Зміст Вперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua