Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Вступ до філософії
Великі філософи навчальний посібник
Розділ 4
КЕРУВАТИСЬ ВЛАСНИМ РОЗУМОМ

Поль Анрі Гольбах

(1723-1789)
«Всесвіт — це багате єднання всього сущого, повсюди являє нам тільки матерію і рух»

Знаменитий французький філософ народився в містечку Едесхайм (Німеччина) в досить багатій сім'ї, яка мала змогу дати дитині пристойну освіту. Навчання хімії у Лейденському уні­верситеті повернуло світогляд юнака в бік матеріалізму та ате­їзму. Переїхавши до Парижа, Гольбах відкриває власний філо­софсько-культурологічний салон, що вже через короткий час стає місцем запальних дискусій філософів-енциклопедистів. Він знайомиться з Дідро, іншими відомими філософами та приро­додослідниками, бере активну участь у підготовці «Енцикло­педії». Для цього видання Гольбах написав 375 статей.

Головна праця філософа — «Система природи» (її ще назива­ють «Біблією матеріалізму») — є узагальненим викладом ідей епохи Просвітництва. Матерія і рух, простір і час, необхідність і випадковість, причина і наслідок — ці фундаментальні кате­горії матеріалізму отримали у Гольбаха потужне наукове і фі­лософське обґрунтування.

Гольбах підходить до осмислення проблеми матерії та духу як центральної філософської проблеми Нового часу і виділяє два протилежні напрямки — натуралістичний та спіритуалістич­ний. Він також конкретизує та обґрунтовує вчення про субстан­цію, наголошуючи, що субстанцією може бути лише матерія — вічна, безкінечна і самопричинна.

У Гольбаха ми знаходимо одне з перших визначень матерії: матерія — це те, що, діючи на наші органи чуття, викликає від­чуття. Гольбах також наголошує на єдності матерії і руху. Рух є способом існування матерії, який не зводиться до простого ме­ханічного переміщення, а включає також фізико — хімічні та біо­логічні зміни, що виявляються в народженні, зростанні, роз­квіті, старінні та вмиранні живих істот. Гольбах розрізняє зов­нішній рух, що чуттєво сприймається як певна зміна у просторі та часі, і внутрішній, прихований рух, залежний від притаман­ної тілам енергії, тобто від їх сутності, від комбінації, дії та про­тидії невидимих молекул матерії, з яких складаються тіла. Цей «молекулярний» рух він розглядає як процес, що відбувається постійно і неперервно і викликає якісні перетворення в тілах. Гольбах підкреслює, що в тілах діють внутрішні сили дії та про­тидії, які як єдність протилежностей стимулюють процес руху, тобто він близько підійшов до розуміння руху як саморуху. У відносному спокої тіл Гольбах вбачає результат взаємного врів­новаження протилежно спрямованих сил. Він намагається на­віть в статичних взаємодіях виявити прояв внутрішньої актив­ності матерії.

Завдяки органічній єдності матерії і руху Всесвіт, на думку Гольбаха, постає як неосяжний, безмежний та неперервний лан­цюг причин та наслідків. Причина, з його точки зору, це тіло чи істота природи, що спонукає до руху інше тіло чи здійснює в ньому якісні зміни, а наслідок — це самі зміни, що здійсню­ються яким-небудь тілом в іншому за допомогою руху.

Основою закономірностей природи Гольбах вважає детермі­нізм, зведений ним до причинно-наслідкових взаємозв'язків. Універсальну природну причинність він розумів як процес взає­модії між причиною та наслідком, відмежовуючись від однобіч­ного її трактування, яке визнавало активність лише за причи­ною. Проте і сам Гольбах не уникав однобічності в розумінні Природи. На його думку, в природі всі зміни, всі дії підкоряють­ся лише необхідності, випадковість же виключається. У природі діє вічний, неминучий, необхідний порядок або неминучий зв'я­зок причин дії з похідними від них діями.

Людина теж, будучи частиною природи, підкоряється цим універсальним необхідним закономірностям. Усі її вчинки під­порядковані фатальності, ніщо в ній, як і в природі в цілому, не є випадковим. Людина вважає себе вільною, оскільки не помі­чає істинного мотиву, який спонукає її до дії. Щоб бути щасли­вою, людина має пізнати свою природу і діяти відповідно до неї. Незнання ж своєї природи і природи світу веде до рабства та не ­щастя.

Праця «Система природи» починається гіркою констатацією, що людина нещасна. Рабство, деспотизм У суспільному житті, всі конфлікти та вади, соціальне зло с продуктом неосвіченості, незнання людиною своєї природи. Завдання цієї праці Гольбах визначає як відкриття єдино правильного шляху до щастя.

Щоб бути щасливою, людина має повернутися до природи, якої вона зреклася через своє невігластво. Отже, щоб досягти щастя, слід адекватно пізнати природу світу і природу людини. У світі ж немає нічого, окрім матерії, способом існування якої є рух. Універсальним же законом матеріального руху, на думку Гольбаха, є закон інерції. Усе в природі, в тому числі й людина, підкоряється цьому закону. У людському житті цей закон про­являється в тому, що кожна людина прагне самозбереження, відстоює своє буття і намагається продовжити його у безкінеч­ність і вічність. Далі Гольбах робить висновок, що кожна люди­на відповідно до своєї природи намагається задовольнити свої власні особистісні інтереси, саме в цьому проявляється самозбе­реження. Немає інших двигунів, інших мотивів діяльності, окрім власних інтересів. Зробіть так. щоб людина вбачала в сус­пільному інтересі свій особистісний інтерес, і тоді лише боже­вільні будуть аморальними, вважає філософ. Отже, наголошує Гольбах, єдиним можливим шляхом до щастя є пізнання при­роди та створення відповідного законодавства, яке б враховува­ло природу людини, її прагнення до самозбереження як прояв універсального закону інерції та ґрунтувалося на органічній єдності й узгодженні особистісних та суспільних інтересів. Це єдиний шлях утвердження в суспільстві принципів Розуму і Справедливості.

Різкій критиці піддає філософ деспотичні форми правління. Його ідеал - просвітницька монархія. І хоча Гольбах не запере­чує можливість революційного повалення деспотії, справедли­вий державний устрій має ґрунтуватись на суспільному договорі, у відповідності з яким кожен громадянин зобов'язується служити загальному благу, отримуючи від суспільства допомогу і за­хист.

Відомі також атеїстичні погляди великого філософа. За його думкою, релігію створили страх, обман і невігластво. Церков­ники — це рибалки, писав філософ, які будь-якими засобами каламутять воду, щоб розставити свої сіті й ловити рибу в кала­мутній воді. Бога немає, вважав філософ. Уявлення про Бога складається шляхом поєднання елементів, що принципово ви­ключають одне одного. Пізнання природи автоматично приведе до відмови від ідеї Бога, до знищення релігії, ліквідації приві­леїв священнослужителів.

Назад Зміст Вперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua