Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Вступ до філософії
Великі філософи навчальний посібник
Розділ 4
КЕРУВАТИСЬ ВЛАСНИМ РОЗУМОМ

Клод Анрі Гельвецій
(1715-1771)
«Страждання народів можна завжди пояснити недосконалістю їх законів, і, відповідно, їх незнанням певних мо­ральних істин»

Видатний французький філософ-матеріаліст, один з прямих ідеологів французької буржуазії народився в Парижі в сім'ї при­дворного лікаря. Після закінчення єзуїтського коледжу і само­стійної роботи в м. Кан, Гольбах отримує посаду генерального відкупника, яка дала йому змогу стати досить забезпеченою і впливовою людиною і одночасно безпосередньо ознайомитись з усіма суперечностями тогочасного суспільства, змусила замиє литись над перспективами соціально-політичних змін, що на­ближались. Саме на цій основі філософ знайомиться і зближується з такими мислителями, як Монтеск'є і Вольтер, під впли­вом яких (особливо Вольтера) береться за перо й дарує світові свої перші твори: «Про любов до знання», «Про задоволення». «Про невігластво і лінь розуму», «Про ремесла» тощо.

Висока урядова посада Гельвеція аж ніяк не приваблювала. Його тягнуло в науку і філософію. Філософ входить в гурток мислителів, які об'єднались навколо Дідро і Гольбаха, вільно­думствує, пише книгу «Про розум», спрямовану проти фео­дальних порядків, релігії і католицької церкви. Зрозуміло, в ті часи з боку духовенства книга викликала ненависть до автора, бона була спалена й заборонена властями.

Філософ, між тим, прямує своїм шляхом далі. Він видає кни­гу «Про людину, її розумові здібності та її виховання», де розгор­тає ті ж самі думки, але вже більш послідовно і доказово. Про­тистояння мислителя з духовною і світською владою поглиблю­ється.

Суть цього протистояння визначають три взаємопов'язані напрями філософських роздумів Гельвеція:
— по-перше, заперечення положення про безсмертя душі й обгрунтування висновку про залежність психічного жит­тя людини від її природної організації;

— по-друге, утвердження чуттєвого пізнання як основи й ви­хідної підвалини будь-якого пізнання взагалі. («Все, що недоступне чуттям, — стверджує філософ, — недосяжне і для розуму»);
— по-третє, обґрунтування ідеї залежності людини від умов соціального середовища, вирішальної ролі середовища у розвиткові психічних, моральних і ін. характеристик людини. Гельвецій твердив, що суспільне середовище, у свою чергу, створюється існуючим законодавством. «За­кони роблять все», — заявляє він. А законодавство визна­чається пануючими в суспільстві ідеями. Гельвецій поді­ляє ідеї на корисні, шкідливі і байдужі. Люди діють згідно з корисними, вигідними їм ідеями. Сокровенна причина суспільного розвитку, вважав філософ, укорінена в інте­ресі та себелюбстві. Звідси він робить висновок, що ство­рення справедливого суспільного устрою можливе лише за умови вірно зрозумілого себелюбства, поєднання індивіду­ального інтересу з суспільним. Капіталістичне суспіль­ство, що утверджується, створює умови для такого поєд­нання: відносини між «робітником» і «роботодавцем» Гельвецій трактував як цілком моральні, як відносини «взаємних послуг», «взаємного користування» праці і ка­піталу. На цій основі філософ створює теорію корисності, спрямовану, з одного боку, на розвінчування релігійних та етичних ідей, що виправдовували феодальні відносини, з другого — на обґрунтування відносин, що складались в процесі первинного накопичення капіталу.

Приватну власність Гельвецій вважав неподільним, священ­ним правом людини. Принцип майнової рівності він вважав не лише нездійсненним, але й шкідливим, загрозливим як для сус­пільства, так і для людини. Люди можуть бути рівними в своїх інтелектуальних і моральних здібностях. Саме тому, вони ма­ють бути рівними перед законом і не більше. У всіх же інших вимірах Гельвецій обстоював індивідуалізм і розумне прагнен­ня людини до щастя, яке може бути досягнене в суспільстві, очо­люваному «освіченим монархом».

Філософські погляди Гельвеція розгортались в загальному річищі ідей Просвітництва. Природу він розумів як сукупність матеріальних тіл, що створюються шляхом об'єднання-роз'єднання атомів; природі притаманні просторово-часові характерис­тики, а також рух і причинність.

Духовний світ людини, за Гельвецієм, підпорядкований за­конові інтересу. Люди за своєю природою — егоїсти. Але в їх особистих інтересах — рахуватися з суспільними інтересами, дотримуватись принципу розумного егоїзму, діяти в інтересах держави, народу.

Люди не народжуються ні злими, ні добрими. Такими їх роб­лять соціальне середовище і виховання. На жаль, міркував фі­лософ, релігійне виховання суперечить природі людини, а тому й спотворює її. Гельвецій розвінчував святість служителів куль ту, показував їх безпринципність, моральну розбещеність.

Моральні недоліки мають своєю причиною порочне законо­давство. Кінцевим висновком такого пояснення людського сус­пільства було положення: «думки правлять світом». Вимога змінити середовище означала лише вимогу замінити феодальні порядки буржуазними. Ідеалом Гельвеція був благоденствую­чий буржуа з його принципом особистої користі; цей буржуа не від того, щоб сприяти суспільному благу, але не на шкоду собі, своїм особистим інтересам. Гельвецій обстоював принцип приватної власності, він був лише проти занадто різкої майнової нерівності.

Критика Гельвецієм політичного устрою і законодавства фео­дального суспільства мала прогресивний для того часу харак­тер. Головний твір Гельвеція — «Про розум» (1758) — належить до числа блискучих, талановитих творів філософської і атеїстичної думки XVIII ст. Це був, за словами Дідро, «здоровенний удар дрюком по пересудах усіх родів». Як вже зазначалось, реакція засудила книгу на спалення за порушення «основ християн­ської віри».

Додаткова література:
Воронцын И. Клод Анри Гельвеций. — M.-Л., 1926. Момджян Х.Г. Философия Гельвеция. — М., 1955. Длугач Т. Б. Подвиг здравого смысла. — М., 1995.

Назад Зміст Вперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua