Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Вступ до філософії
Великі філософи навчальний посібник
Розділ 1
ПЕРШІ ФІЛОСОФИ

Лао-Цзи
(Народився близько 604 р. до н.е. — дата смерті невідома)
«Потрібно зробити своє серце гранично безпри­страсним, твердо зберігати спокій, і тоді всі речі будуть змінюватись самі собою, а нам за лишиться тільки споглядати їх повернення»


Життєвий шлях кожного Великого філософа овіяний леген­дами, переказами, домислами. І це зрозуміло. Неординарна осо­бистість в оцінках послідовників, прибічників і супротивників із часом постає надто суперечливою. Часто навіть буває важко відрізнити, де закінчується реальність і розпочинаються чутки, яким і вимальовується він через перекази тих, хто мав до нього пряму чи опосередковану дотичність.

Саме такою в історії є постать одного із найдавніших китай­ських філософів другої половини VI — першої половини V сто­ліття до нашої ери, засновника філософської школи даосизму, сучасника Конфуція — Лao-Цзи. Розповідають, що великий Лао-Цзи був зразком мудрості й інтелектуальної досконалості. Він розважливо і спокійно дарував співбесідникам свої думки й мір­кування про людину і світ, загальні корені влаштування Всесві­ту й моральні засади людського життя, політику та душевну свободу. При цьому філософ не на­магався згуртувати своїх слухачів у школу. Не прагнув до переконли­вості. Він просто розмірковував. Його судження мають суперечли­вий характер. І все ж вони залиша­ли в душі людини помітний слід, понад те — переростали в світогляд і віру, які охоплювали мільйони прибічників як у ті часи, так і в на­ші дні.

Щоправда, своєрідна релігія — даосизм, — побудована на світ­оглядних засадах вчення Лao-Цзи про «дао», мас гак мало спільного з відстороненими від дійсності, абстрактними судженнями філософа, що встановити їх взаємо- спорідненість можливо лише з великими труднощами.

В історії збереглися свідчення про зустріч літнього Лао-Цзи з початківцем давньої філософської традиції Конфуцісм. Лао-Цзи був старшим за Конфуція на 55 років. Розмова двох Вели­ких інтерпретується з повагою до обох філософів, хоч, і це зро­зуміло, Лао-Цзи в ній зображується більш потужним і виваже­ним, Конфуцій — таким, що лише наближається до досконалої мудрості й не полишив ще земних турбот, переживань, радощів. «Я чув, — сказав ніби то Лао-Цзи, — що розумний купець ховає свої скарби так далеко, що (його комори — В.А.) зовні здаються зовсім порожніми і що благородний муж, відрізняючись доско­налими чеснотами, має простуватий вигляд. Залиш свою пиха­тість і безпідставне мрійництво, свою зовнішню величність і не­ймовірні плани: усе це для тебе абсолютно не потрібне...». Роз­повідають далі, що після цих слів Конфуцій звернувся до своїх учнів із такими словами: «Про птахів я знаю, що вони літають, про риб — що вони плавають, про четвероногих — що вони біга­ють. Тих, хто бігає, можна спіймати в сільці, тих, хто плаває — спіймати вудкою, тих, хто літає, можна підстрелити. Стосовно ж дракона, то я не в змозі зрозуміти, як він, подорожуючи на вітрах і в хмарах, піднімається до неба. Сьогодні я бачив Лао-Цзи, і він подібен дракону!».

Фінальний путь життєвого шляху Лао-Цзи також овіяний ле­гендами. Розповідають, що на заході своїх днів він просто зник десь у районі східних кордонів держави. Один із начальників прикордонних військ, захоплений мудрістю філософа, попросив його викласти думки про дао і людські чесноти. Виконавши це прохання, мудрець перейшов кордон для того, щоб скласти свою престарілу голову на чужині.

Ідеї, погляди, судження Лао-Цзи викладені в книзі «Дао де цзин». Ця книга належить до когорти найменш зрозумілих книг світу. У 81-й її главах, як правило, коротких і лаконічних, ви­кладені думки про принцип, що лежить в основі усього сущого, про мораль, політику, державу, пізнання, щастя й нещастя лю­дини. Як свідчать дослідники філософської думки Древнього Ки­таю, вона складена послідовниками Лао-Цзи. Книга з'явилась у IV—III ст. до н.е., тобто через декілька століть після смерті філософа. Можливо, саме тому цілий ряд її положень є важки­ми для розуміння й не піддаються однозначній інтерпретації.

Центральним змістовним кон­текстом філософії Лао-Цзи є вчення про «дао» як першооснову, дже­рело всього сущого, принцип органі­зації природи й людського суспіль­ства.
Згідно із цим вченням, у при­роді й суспільстві немає нічого ста­лого, усе знаходиться в русі, взаємозіткненні, переходить у свою протилежність. Певну впорядко­ваність у ці процеси вносить дао. Порушення вимог цього закону веде до соціальних зіткнень, війн, катастроф. Отже, люди повинні навчитися слідувати закону дао, упорядковувати своє життя, знай­ти спокій і задоволення в спокої. Активне й діяльне втручання в при­роду та соціальні стосунки Лао-Цзи розцінює як джерело суспіль­ного зла. Усе повинно відбуватись природним чином, повчав філософ. Тому найкраще, що може зробити людина, - це повернутися у той первісний, гармонійний природі стан жит­тя, де немає війн, пригноблення людини людиною, де кожна людина знаходить задоволення в простому природному житті.

Уважно проаналізувавши філософію даосизму (таку назву отримало вчення Лао-Цзи про «дао»), Г. Гегель знайшов її при­мітивною. Дозволимо собі не погодитися з великим філософом.
Учення про «дао», як організаційний принцип усього сущого, в узагальненій формі проводило думку про єдність природного й людського світів, про (можливі) загальні закономірності їх співіснування, про вплив цих закономірностей на людську долю, про спосіб організації життєдіяльності людини в цих умовах. У тій чи іншій формі ідея загального джерела всього сущого притаманна практично кожній філософській системі. Власне, це і є одним із найфундаментальніших філософських питань. І те, що його поставив саме Лао-Цзи, піднімає цього фі­лософа над обставинами часу, перебігом епох, власними світ­оглядними суперечностями.

Назад Зміст Вперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua