Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Вступ до філософії
Великі філософи навчальний посібник
Розділ З
ОБЛИЧЧЯМ ДО ЛЮДИНИ

Томас Мор
(1478-1535)
«Там, де є приватна власність, де все вимірюється грошима, там навряд чи будь-коли є можливим правильне, і успішне облаштування державних справ»

Англійський гуманіст, державний діяч і письменник Томас Мор народився в сім'ї юриста, початкову освіту здобув у грама­тичній школі св. Антонія. Тринадцятирічним він був прийня­тий пажем у дім архієпископа Кентерберійського Джона Мортона. Пізніше допитливий юнак навчався в Оксфордському уні­верситеті, згодом — проходив курси юридичних наук в школах правознавства Лондона. Томас вивчав латину та древньогрецьку мову, філософію та юридичні науки. Він наполегливо вивчав твори знаменитих античних мислителів Платона і Арістотеля, захоплювався Лукіаном і Августином Блаженним, творами інших середньовічних мислителів.

Значний вплив на юнака справили оксфордські гуманісти, зокрема, Дж. Колет, Т. Лінакром, У. Гросин, У. Лілі, з якими він зблизився під час навчання в університеті. Знаковою подією в житті Томаса Мора стало знайомство і дружба з голландським гуманістом Еразмом Роттердамським. Між ними склались теплі, приятельські стосунки, які дозволяли обмінюватись думками, сумнівами, прогнозами. Є всі підстави вважати, що саме в спіл­куванні з Роттердамським у Томаса Мора визріла ідея підготов­ки майбутнього твору з оригінальною назвою — «Утопія».

Зазначимо, що слово «утопія» має грецьке походження: «у» грецькою означає «не», «топос» — «місце». Отже, утопія — це «місце, якого немає». Це фантазія, вимисел, своєрідна казка, спрямована на інтелектуальне піднесення над реальними жит­тєвими обставинами, конструювання життєвих моделей, які б долали суспільні протиріччя та сприяли досягненню суспіль­ного блага.

Звичайно, Т. Мор не був піонером у фантазіях стосовно май­бутнього соціального устрою як справедливого для всіх. Своє­рідні «Утопії» існували вже у доісторичні часи, в період «до ну­льового часу». Про благодатність «часу Кроноса», наприклад, писали Гесіод (VIII-VII сторіччя до н.е.) та багато інших дав­ньогрецьких філософів і поетів. У період еллінізму з'являється перший фантастичний опис мандрів Ямбула (II сторіччя до н.е.), Утопічний проект «ідеальної держави» розробив знаменитий античний філософ Платон. Фантастичне бачення майбутнього суспільства, ґрунтованого на «єдиній релігії» та керованого «кас­тою священиків», подарував світові англійський мислитель Р.Бекон. Близьку до майбутньої концепції «наукового комуніз­му» програму перебудови суспільного життя в інтересах широ­ких народних мас підготував ватажок селянського повстання в Німеччині (1525 рік) Т. Мюнцер.

Отже, «Утопія» Т. Мора мала під собою глибоке інтелекту­альне підґрунтя. І все ж таки він був першим. «Утопія» Т. Мора дала ім'я цілому напрямку суспільної думки. Роздуми представ­ників цього напряму спрямували її в майбутнє, а не в минуле, як переважна більшість «доморівських» фантазій. А головне, саме «утопісти» обґрунтували ідею «соціалізму» (і комунізму) як суспільства, досягнення всезагального блага на засадах лік­відації (усунення, усуспільнення) приватної власності.

Ознайомлення з працями Т. Мора (власне, як і Т. Кампанелли) дає підстави для твердження, що в них міститься значна частка реалізму. Саме вони, як ніхто інший до цього часу, прав­диво й реалістично відобразили протиріччя становлення капі­талістичного способу виробництва, страждання народу, викликані первинним нагромадженням капіталу, варварські методи становлення та розвитку нових суспільних відносин, труднощі впровадження гуманістичних ідей у реальне людське життя.

У той час, коли «кабінетний вчений» Е. Роттердамський са­мовіддано обстоював абстрактно-гуманістичні ідеї, а реформа­тор-практик М. Лютер «підминав під себе» релігійно-духовну сферу людського життя, вчений і політик Т. Мор аналізував ре­альні соціальні процеси, показував їхню ворожість дійсній, а не уявній людській природі, обґрунтовував шляхи подолання ситу­ації, досягнення моделі соціального устрою, в якому, на його думку, ідеали Відродження, нарешті, знайдуть своє практичне втілення.

Доля Т. Мора — суперечлива. Він користувався неабияким успіхом у колі наукової, філософської і літературної громад­ськості. Був впливовою політичною фігурою. Обирався в парла­мент, а в ньому — головою палати общин. У 1529 р. Томас Мор був призначений лорд-канцлером. Здавалося б, кар'єра складу­ється більш ніж успішно. Однак... Причиною майбутніх катаклізмів для Мора став його характер і внутрішні переконання, якими він не міг поступитися. Як відомо, Томас Мор не лише категорично не приймав ідей Реформації, але й був їх активним противником. За непорозуміння з королем з питань ставлення до католицької церкви він був звільнений з усіх посад, згодом його ув'язнили, а потім звинуватили в державній зраді (офіцій­но — за відмову скласти присягу, яка суперечила його католиць­ким релігійним переконанням) й стратили як державного зло­чинця. Історія з часом повернула культурі чесне ім'я великого утопіста: у 1886 році Т. Мор був зарахований католицькою церквою до сонму блаженних і в 1935 році канонізований.

Літературна спадщина Т. Мора дуже велика. Найбільш відо­мою та впливовою є його праця, присвячена викладу соціаліс­тичних ідей: «Золота книга, така ж корисна, як і кумедна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопію». Ця кни­га була вперше опублікована у 1516 році за сприяння Е. Роттердамського.

У першій частині книги філософ викриває негативізм сучас­них йому соціальних і політичних порядків, змальовує жорст­ку картину життя безземельних селян, бідувань знедолених на­родних мас, викликаних розвитком капіталістичних відносин.

Коріння соціального зла, згідно з Т. Мором, полягає в приват­ній власності, яку охороняє держава, що являє собою змову бага­тих для пригнічення бідних. «...Где только есть частная собст­венность, где все мерят на деньги, там вряд ли когда-либо воз­можно правильное и успешное течение государственных дел» (Мор Т. Утопия. — 2-е изд. — М.,1953. — С.95). Без ліквідації приватної власності, підкреслював великий утопіст, встанови­ти справедливий порядок неможливо.

Сучасна держава, як і весь спосіб організації життя та діяль­ності, вважав філософ, є ворожими людині. Тут усе підпоряд­коване приватній власності такою мірою, що вівці «стали таки­ми прожерливими й непогамовними, що поїдають навіть людей » (Мор Т. Утопия // Утопический роман XVI-XVII веков. — М., 1971. —С. 55).

Людське життя, згідно з Т. Мором, за його цінністю не мож­на врівноважити з усіма благами світу. Бог заборонив насильст­во, але життя організоване так, що люди дуже легко вбивають одне одного за те, щоб відняти навіть невелику суму грошей. Усе це — в реальному житті, яке оточує нас. Проте є місце, де жит­тя організоване на зовсім інших засадах. Це — острів Утопія. Друга частина книги присвячена опису ідеального суспільного устрою на острові «Утопія». На ньому немає приватної власності, немає багатих та бідних. Усі люди працюють. Найбільш важкі та шкідливі роботи виконують злочинці — громадяни — раби, які відбувають покарання за скоєні злочини. Робочий день триває 6 годин. Основну господарську клітинку складає сім'я. Кожна сім'я займається своїм ремеслом і всю продукцію віддає суспіль­ству. Політичний устрій ґрунтується на засадах виборності та старшинства. Однак, виборність розповсюджується не на всі вер­стви населення, а лише на глав сімей.

Кожне місто має свою сільськогосподарську територію і що­річно посилає на ферми групи громадян для виконання сіль­ськогосподарських робіт. Після дворічної праці на селі група по­вертається в місто й приступає до виконання основних занять.

В ідеальній державі працюють всі. У ній немає дармоїдів. Завдяки цьому суспільство має достатню кількість продуктів, які розподіляються за потребами.
Цікавим є опис організації навчання і виховання дітей та молоді, відносин між батьками і дітьми. За Мором, освіта на ос­трові «Утопія» є доступною кожному громадянинові. Характер­но, що освіта тут поєднується з суспільнокорисною працею. Діти вивчають землеробство, ремесла, мають можливість перевіри­ти свої теоретичні знання практичною роботою в полі і на вироб­ництві. Для дорослих в «Утопії» відкриті громадські зали, де вони долучаються до тієї частини знань, яка необхідна для їх практичної діяльності або відповідає внутрішнім потребам осо­бистості.

Т. Мор мріяв про цей устрій не як про такий, іцо настане тіль­ки «десь і колись», але як про такий, що може бути зреалізова­ний в дійсності. Щоправда, він не розповідає про шляхи його побудови. Водночас відомо, що Т. Мор був противником револю­цій і народних рухів, в яких він вбачав лише руйнівну силу та анархію. Другим видатним утопістом цієї доби був італійський поет, філософ і політичний діяч, син шевця Томмазо Кампанелли.

Назад Зміст Вперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua