Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Вступ до філософії
Великі філософи навчальний посібник
Розділ 1
ПЕРШІ ФІЛОСОФИ

Мудрість найцінніше надбання цивілізації. Де, коли та ким вона була започаткована? Хто є той перший серед найпер­ших, мудріший із наймудріших, хто відважився звернутись до Людини й людства зі своїми сокровенними роздумами про Доб­ро і Зло, Істину і Красу, Віру, Надію і Любов? Хто започаткував тисячолітню розмову про вічне, простір і час, контури Світу й сенс життя людини?

Відповісти на це запитання важко. Передісторія людства за­крита від нас непереборною стіною часу. Розпочати йоги відлік, назвати когось першим можна лише умовно, з певною долею ві­рогідності. Адже це було так давно, куди допитливий погляд дослідника, мабуть, уже не проникне ніколи.

Народжувались, квітли й умирали тисячолітні культури. Від­ходили в небуття цивілізації й народи. Мужніли, здійснювали подвиги та гинули все нові и нові герої. Людство вело відлік історії й одночасно втрачало ту граничну межу, від якої ця істо­рія розпочала свій лет у майбутнє. Різні народи, культури, ци­вілізації в різних регіонах земної кулі жили своїм особливим життям її одночасно в якихось головних вимірах повторювали одне одного в праці й мисленні, способах суспільної організації і в моралі, чуттєво-психологічних етанах і сподіваннях.

Десь у розрізі між 800 і 200 роками до нашої ери народи євр­азійського регіону виокремили, викристалізували той спосіб життя, який у найбільш загальних вимірах зберігається і в наші дні. Цеп час німецький філософ Карл Ясперс поетично назвав «віссю людської історії». За його думкою, у цей період форму­вались засади світових релігій, викристалізовувались основні категорії, за допомогою яких здійснюється наше сьогоденне мис­лення її пізнання, формувались перші природничо наукові кон­цепції, руйнувались основи міфологічного світогляду, зникали великі (тисячолітні) стародавні культури.

У цей час, пише дослідник, - відбувається багато незви­чайного. У Китаї жили тоді Конфуцій і Лао-цзи, виникали всі напрями китайської філософії, філософствували Мо-цзи, Чжуап-цзи, Ле-цзи й незчисленна кількість інших мислителів. В Індії виникли Упанішади, жив Будда; у філософії — в Індії, як і в Китаї, — були розглянуті всі можливості філософського осяг­нення дійсності, аж до скептицизму, до матеріалізму, софісти­ки й нігілізму; в Ірані Заратустрп повчав про світ, де йде бороть­ба добра та зла; у Палестині виступали пророки — Ілія, Ісаия. Ісремія та Вгорісайя; у Греції — це час Гомера, філософів Парменіда, Геракліта, Платона, трагіків, Фукідіда й Архімеда. Усе, що пов'язане із цими іменами, виникло майже одночасно протягом декількох століть у Китаї, Індії й на Заході незалежно одне від одного».

Думаю, звідси й можна розпочати відлік уособленої людської мудрості, доторкнутися до імен, які навічно увійшли в історію як Великі філософи. Очевидно, я не помилюся, коли зазначу: першим серед перших із них був давньокитайський філософ Конфуцій.

Назад Зміст Вперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua