Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ перший
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ТРЕТЯ
СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ
3. Екзистенціальна філософія: суть та різновидності

Концепція Жан-Поля Сартра
  Жан Поль Сартр — французький філософ і письменник, глава французького екзистенціалізму, філософські погляди якого суперечливі. В них своєрідно переплелись ідеї К'єркегора, Гуссерля і Фрейда. У 70-х роках світогляд Жан-Поля Сартра зазнав значної еволюції: підкреслюючи прогресивність марксистської філософії, вимагає підвести під марксизм фундамент екзистенціальної антропології. Відштовхуючись від основної ідеї екзистенціалізму — існування передує суті, Жан-Поль Сартр намагається уникнути і матеріалізму та ідеалізму, будує свою феноменологічну онтологію на радикальному протиставленні двох видів буття: буття в собі, що замінює об'єктивну дійсність, і буття для себе, тотожного людській реальності, тобто свідомості. Розрив буття і свідомості приводить Жан-Поль Сартра до дуалізму. Будучи причиною свого своєрідного буття, свідомість є небуття буття, тріщина в німецькому ніщо, але лише воно є джерелом активності, руху, якісної багатоманітності життя, вносить сенс в інертний і абсурдним світ. Жан-Поль Сартр називає свою концепцію діалектичною, але перетворює діалектику в метод обґрунтування індетермінізму. Діалектика чисто негативна. Сфера її обмежується свідомістю і повністю не застосовується в при роді їх моралі. Жан-Поль Сартр стоїть на позиції чистої суб'єктивності і індивідуалізму. Основною категорією тут виступає свобода, яка розглядається як суть людської поведінки, джерело діяльності як єдина можливість існування людини: людина завжди і повністю вільна або її зовсім нема. Жан-Поль Сартр заперечує об'єктивні принципи і критерії моралі, об'єктивну детермінованість поведінки людини. Кожна людина змушена сама творити для себе свій закон, вибирати свою власну мораль. Не маючи змоги вибирати свою епоху, людина обирає себе в ній, своє місце і діяння. Історична ситуація реалізується лише шляхом вибору і дії людини. Людина в екзистенціалізмі трактується як істота, якій судилося перебувати в історії, яка закинута в історію і не може прожити поза нею, поза суспільством, але ж здатна з усією стійкістю витерпіти саму перспективу занепаду і кінця історії.

  У системі поглядів Жан-Поля Сартра, яка включає і пошук синтезу екзистенціалізму з марксизмом, і розробку концепції негативної діалектики, головне займає свобода. Свобода людини розглядається в дусі повного індетермінізму. Свобода — це дірка в бутті, оскільки людина є такою, яка себе вільно вибирає. Які ж орієнтири вибору? На жаль, у поглядах Жан-Поля Сартра звучать аргументи, моральні стимули, що взаємно виключають одне одного. З одного боку, рішення, які приймає особа, пройняті почуттям глибокої відповідальності перед людством, бо, вибираючи себе, люди вибирають усіх людей в тому значенні, що їх дії впливають на долю всіх людей. З іншого боку, екзистенціалізм приймає як свій принциповий висхідний пункт тезу Івана Карамазова «якщо бога немає, то все дозволено», то Жан-Поль Сартр робить висновок: «Справді, все дозволено, якщо бога не існує, а тому людина закинута, їй ні на що спиратися ні в собі, ні зовні. Справді, якщо існування передує суті, то посиланнями на раз і назавжди дану людську природу нічого пояснити не можна. Інакше кажучи, немає детермінізму, людина вільна, людина — це свобода». Парадоксально, свобода із мети перетворюється на приреченість — людина приречена на свободу через свою відповідальність і перед собою, і перед іншими людьми.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua