Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань

Функції філософії

З метою усвідомлення предмета та особливостей філософії важливо не лише визначити місце філософії серед історичних типів світогляду, але й з'ясувати, яку роль відіграє філософія у суспільстві. Основними функціями філософії вважають: світоглядну, гносеологічну, інтегративну, аксіологічну, критичну, методологічну та культурологічну.

  Функція формування світогляду людини полягає в тому, що філософія — вчення про загальне в системі Людина — Світ — служить теоретичним ґрунтом світогляду, систематизує, розширює знання людей про світ, людство, суспільство, допомагає зрозуміти світ як єдине ціле і визначити у навколишньому світі місце людини.

  Гносеологічна функція філософії виявляється у розробці і виборі засобів і методів вивчення та зміні предметного світу або суспільства з урахуванням діючих законів та особливостей об'єкта.
  Методологічна функція дозволяє визначити напрямок наукових досліджень, орієнтуватися у різноманітності процесів і явищ, аналізуючи їх з певних теоретичних позицій. Філософські знання допомагають формувати методологічну культуру мислення.

  Інтегративна функція полягає в об'єднанні практичного, пізнавального і ціннісно-орієнтованого досвіду життя людей. Це важлива умова збалансованого розвитку суспільного життя. У процесі суспільного розвитку або при реалізації складних наукових проблем люди відмовляються від застарілих поглядів та уявлень, стереотипів, цінностей, хибних світоглядних настанов.

  Філософія допомагає усувати помилки, звільнитися від застою, віджитих догм. Так реалізується критична функція філософії у системі культури.
  Аксіологічний характер філософських знань виявляється у допомозі людині визначити цінності і самоцінності життя, моральні принципи, гуманістичні ідеали. Це особливо важливо в умовах загострення глобальних проблем сучасності, коли актуальними стають світоглядні аспекти різних видів діяльності.

  Культурологічна функція передбачає експлікацію, раціоналізацію та систематизацію. Експлікація призначена для виявлення найзагальніших ідей, уявлень, форм досвіду. Тут важливе місце займають: категорії, узагальнені способи буття — вчення про буття онтологія; теоретичне усвідомлення ставлення до світу та людини; практичні (праксеологія), пізнавальні (гносеологія), ціннісні (аксіологія). Раціоналізації є у відображенні в логічній, у формі понять результатів людського досвіду. Систематизація — теоретичне відображення сумарних результатів людського досвіду.

  Отже, предмет філософії обумовлює виконання філософією функцій: світогляду, гносеологічної, методологічної, інтегративної, критичної, аксіологічної та культурологічної. З характеристики структури сучасного філософського знання випливає висновок, що філософія є частина культури і виконує важливі функції у розвитку суспільства.

  Велика роль філософії у світі, що постійно розвивається, змінюється. Якщо розглядати значення філософії з більш загальних позицій, то одне з життєвих прагнень людини є прагнення зупинити час, встановити вічність. Вічний, отже, постійний, невпинний, що живе, рухається, змінюється, піднімається по сходинках прогресу, досягаючи нових властивостей і якостей. Найціннішим завжди вважалося те, що забезпечує збереження. Таким засобом є, наприклад, пам'ять або писемність, більш довгочасна порівняно з мовленням. Удосконалюються день у день і такі засоби інформації, як фотографія, аудіо та відео. Усе це ніби підкорене розпачливому заклику: «Зупинись, мить!». Саме філософія виникла як спроба людей піти у світ Вічного. У філософії Платона чітко показана відмінність між світом мінливих речей і світом незмінних ідей. Від речей до ідей рухається людське пізнання. Ідеї — мета, цінність. У їх осмисленні, а не у діях, бачить Платон гідне людини життя. Такий ідеал майже забутий. Сучасна людина визнала свою поразку у боротьбі з часом. Втративши надію не помічати часу, людина, навпаки, наповнює ним життя, постійно включає час. Так виникають, формуються еволюційні теорії. У біології вченим, який радикально включив час у світ повсякденності, став Чарльз Дарвін. У теорії ніби нанизані на голку часу біологічні види, те, що завжди сприймалося як різне, виявилося зв'язаним походженням — поступовим просуванням, удосконаленням, набуттям нових властивостей.

  Вічність — безкінечна тривалість існування світу, обумовлена нестворюваністю і незникаючої знищуючої матерії. Вічність властива лише всій природі, кожна конкретна форма матерії є минуща у часі. Вічність не зводиться до необмеженого монотонного існування матерії в одному і тому ж становищі, а передбачає її безкінечні якісні перетворення. Відмовившись пізнати Вічність, визнавши час суттєвим параметром буття, Людина побачила світ мінливим, рухливим, прогресуючим. Місце Вічності зайняло Майбутнє. Передбачити майбутність, щоб підготуватися зробити неждане очікуваним — на це спрямовані значні зусилля сучасного наукового пізнання. Участь філософії тут безсумнівна. Змінюються цінності, ідеали, вірування. Сучасна динаміка породжує загрозу конфлікту: нове кидає виклик старому. Попередити протиставлення, примирити моральні настанови, що склалися у минулому, з різким прогресом науки можливо зростанням знань і технічних можливостей людини, динамічним формуванням, розвитком, перетворенням, змінами образів або моделей культурної людини. Тут напрошується висновок про виховну роль філософії. Не в тому розумінні, що філософія нав'язує людині ідеологічні настанови. Філософія не ставить мету виховувати, а прагне до розуміння і, можливо, бажає розповісти про зрозуміле.

  Уточнення специфіки проблем філософії привело в процесі її розвитку до вичленування в самій філософії різних сторін, більш або менш самостійних, а іноді і різко відмінних розділів (онтологія, гносеологія, теорія пізнання, логіка, етика, естетика, психологія, соціологія, історія філософії).
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua