Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань

Філософія в системі галузей наук

Історії відомі такі форми світогляду: міфологія, релігія, філософія та наука. Мистецтво та мораль є не форми світогляду, а історично-культурні типи самовираження особистості. Історично першою формою світогляду є міфологія. Міфологія — це вчення про легенди, сказання, оповідання про діяння (вчинки) богів та героїв, у яких відображається первинне уявлення про світ. Передумовами міфологічної свідомості стала нездатність людини виділити себе із навколишнього середовища та не розчленованість міфологічного мислення, що не відокремилось від емоційної афективної сфери. Мабуть, у сучасних умовах є дивним навіть постановка питання про міфологію як систему знань. Адже знання — це опосередкування чуттєвих сприймань нормами попереднього досвіду. Але ж міфологічне мислення нерозчленоване. Виникають суперечності. Тут варто розглянути службове, функціональне призначення міфології у житті людей. У суспільствах, де міфологія має регулятивні функції панівної ідеології, виступає здебільшого засобом, що мобілізує історичний досвід для актуального використання у повсякденному господарському та соціальному житті. Міфологія акумулює досвід і подає у вигляді набору соціально успадкованих норм поведінки.

  Отже, пізнавальне призначення міфології проявляється у ролі її обмежувача, що нормує і здійснюється у формі інституту табу, інституту обряду, формування громадських структур тощо. Та міфологічний світогляд можна кваліфікувати як наївний тому, що процес здобуття знання віддано на відкуп авторитету Бога, героя, формули узагальнення знання аргументуються оповідально, на їх вірогідність не звертають уваги. Із занепадом первісних форм суспільного життя світ як специфічна форма розвитку суспільної свідомості себе зжив. Але не закінчився початий міфологічною свідомістю пошук відповідей на основні питання будь-якого світогляду: походження світу та людини, таємниці її  народження та смерті. їх успадкували від міфу релігійний та філософський світогляди.

Релігія (благочестя, набожність, святість) є така форма світогляду, що ґрунтується на вірі в існування богів, священної основи (початку, джерела), що знаходиться за межею природного, недосяжного розумінню людини. Основна ознака релігії — віра у надприродне. Не кожна віра є релігійною. Існує і нерелігійна віра. Так, Костянтин Ціолковський вірив в те, що люди вийдуть у Космос, побувають на Місяці. Віра базувалась на реальному науковому передбаченні. Релігійна віра має ілюзорність. Якщо надприродне суперечить у свідомості віруючих чуттєвому сприйманню матеріального світу, то надприродне не підлягає перевірці. Так пояснюється той факт, що в багатьох віруючих наукові знання про реальний світ поєднуються у свідомості з вірою у Бога, надприродні сили. Звідси, основною ознакою релігійного світогляду є не просто наявність у свідомості людей образів надприродних сил та істот — образи можуть існувати і у свідомості людей нерелігійних, — а віра в реальне існування надприродних сил, істот, властивостей або стосунків.

  Природа релігійного світогляду складна і вимагає ретельного вивчення. У минулому оцінка релігійного світогляду значно спрощувалась, зводилась до простої системи неосвіченості уявлень про світ і людину, тоді як релігія — певне явище духовної культури, форма ідеології, що має соціальну природу та функції. Так, Українська православна церква надає значної уваги історії та патрології, опису та вивченню пам'ятників церковного зодчества, іконографії, церковної писемності, постійно та повсюдно здійснює ремонт та реставрацію архітектурних ансамблів, бере участь у русі релігій за мир, у подоланні екологічної кризи, проповідує милосердя, сприяє моральному очищенню особистості. Християнство вчить: усі люди народжуються рівними, усі призначені до сумлінної праці й мають рівні права на блага життя. За вченням Святого Писання, злодії, п'яниці, зловмисники, хижаки Царства Божого не успадкують. Отже, церква підносить працю у ранг важливої моральної доброчесності та високо звеличує її у категорії етичних цінностей. Але у релігійному світогляді можуть відбуватися і зовсім інші настрої, ідеї: фанатизм, ворожнеча до людей іншої віри. Релігія тісно поєднана з філософією. Близькість їх полягає в суспільно-історичних формах світогляду, вирішенні аналогічних завдань розуміння світу і впливу на свідомість та поведінку людей. Та між релігією і філософією є і суттєві відмінності. По-перше, релігія ділить світ на земний, природний, та небесний, надприродний. Філософія виходить із єдності об'єктивного природного світу. По-друге, у релігійній свідомості відбиття земного та небесного світу здійснюється за допомогою надприродних образів. Об'єктивний світ у філософській свідомості відбивається способом загальних понять. По-третє, релігійний світогляд основну увагу приділяє людським занепокоєнням, надіям, пошуку віри. Філософський світогляд — інтелектуальним аспектам. Прагнення людей до знання обумовило потребу в філософії.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua