Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ перший
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ПЕРША
ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ
4. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження

Філософські теорії XVI ст.
  У розвитку соціальної, політико — правової теорії XVI ст. стає переломним. Рушилось безроздільне панування богослов'я і схоластики. Уже Макіавеллі, Томас Мор, Мартін Лютер, Томас Мюнцер, тираноборці, Томмазо Кампанелла, а потім Жан Боден, Томас Гоббс, Барух Спіноза, Гуго Гроцій, Жан-Жак Руссо, Йоганн Фіхте, Георг Гегель почали розглядати державу як природне суспільне явище, виводили її природні закони як творіння розуму та досвіду, а не з теології. Англійський мислитель Томас Мор, піддаючи гострій нищівній критиці тодішню державу, вказує, що основною причиною всіх її пороків та лиха є приватна власність і обумовлені нею суперечності інтересів особи та суспільства, багатих та бідних, святість та виснажлива праця, розкіш та злидні. Приватна власність та гроші породжують злочини, що піддаються щоденному покаранню, але не припиненню. Викриття кривавого законодавства нерозривно зв'язано з осудженням ладу, заснованого на приватній власності; суспільство «творить злодіїв і водночас карає їх». Погляд на власність як основу суспільства, що визначає його структуру, психологію, звичаї, установи, закони, дозволив Томасу Мору зробити ряд проникливих висновків про суть держави і права.

  У XVI ст. ряд країн Західної і Центральної Європи охопила Реформація — масовий рух проти католицької церкви, що об'єднав усю феодальну Західну Європу в одне величезне ціле і оточив феодальний лад ореолом святості. Один з реформаторів Мартін Лютер, опираючись на Святе Писаніє, доводив, що вся ієрархія католицької церкви, монашество, більшість обрядів і служб не основані на «достовірному слові божому», «справжній Євангелії». Всупереч ученню католицизму про необхідність здійснювати для порятунку душі різні обряди, робити внески церкві Мартін Лютер, посилаючись на послання апостола Павла, твердив, що «людина виправдовується однією вірою». Те, що стосується релігії, — справа совісті християнина; джерело віри — Святе Писаніє, «чисте боже слово». Під впливом своєрідних умов Реформації в Німеччині склалось і ставлення Мартіна Лютера до держави. Основним положенням лютеранства стала незалежність світської влади від папства, мирське життя розглядалось як невід'ємна природна частка оновленої християнської релігії. Людина вільно шукає істину, вірячи внутрішній релігійності; силою примусити вірити неможливо. І світська влада має регулювати відносини між людьми, карати лютих і охороняти покірних. Духовенство не є якимсь особливим, незалежним від світської влади.

  Бюргерська реформація в Німеччині, як і до того в Англії, Чехії, послужила сигналом до загального руху селянства і міських низів. У 1524 році почалося загальне повстання селян Південної та Середньої Німеччини проти церковних і світських феодалів. Очолив повстання Томас Мюнцер, який Реформацію і селянський рух пояснював як виступ проти основних догматів католицизму і взагалі проти християнства. В політичній доктрині ставилась вимога встановлення верховенства народу. Поширення лютеранства і його боротьба проти католицизму стала ідейною передумовою виникнення більш радикальних релігійно-політичних течій Реформації. Тоді такою течією став кальвінізм. Однією з центральних ідей Жана Кальвіна стала ідея абсолютно визначеної долі кожної людини. Учення Кальвіна закликало віруючих до активної діяльності, бо якщо людина приречена на невдачу, то їй ніщо не дасть поліпшення, або відвернути визначене. Ніхто не може заздалегідь знати, «обраний» він чи ні, — проте успіх у справах може бути витлумачено як можливість висунення. В XVI — XVII ст. кальвінізм широко розповсюджувався в Швейцарії, Нідерландах, Франції, Італії і північноамериканських колоніях. Реформація завдала тяжкого удару католицькій церкві, що втратила вплив у Німеччині, Швейцарії, Англії, Шотландії, Нідерландах, Скандинавії та ін.

  У працях філософів і мислителів XVI ст. висувались ідеї, що знаходили розвиток у соціальних, політико — правових теоріях; обґрунтовувалась необхідність приватної власності та договірних відносин, формальна рівність і безпека особи, воля промислів та торгівлі, незалежність держави від церковної влади. У процесі критики теології вчення про державу і право обґрунтовувалось як суспільне явище, сила зображувалась як основа права, а політика, соціальні дії — як суспільні дії. Особа, вивільнена від феодальних кайданів, наділена рядом природних прав та свобод. Та тоді мова йшла ще переважно про подолання релігійного та церковного відчуження: опираючись на багатовікову традицію, церква і релігія, колись створені людьми, перетворились у ворожу їм силу, що протистоїть народу. Прагнення подолати відчуження релігії та церкви і породило Реформацію. Утопічний соціалізм, що виник у XVI ст. (Томас Мор, Томмазо Кампанелла та ін.), відображав вимогу рівності бідноти, протиставляючи рівність багатих. Уже перші теоретики раннього соціалізму — Мор, Кампанелла та ін. — зробили істотний внесок у розвиток вчення про державу і право, основаних на розумі і досвіді, а не на теології. Ідеї виробництва і розподілу на основі суспільної власності породжувались прагненням досягти соціальної рівності та свободи людей, їх матеріальної забезпеченості. Та в умовах низького рівня виробництва рівність ставала зрівнялівкою, яка обмежує потреби членів суспільства. Необхідність державного або суспільного керівництва економікою, що не знає товарно-грошових відносин, породжувала думку про деталізацію законодавчої регламентації відносин виробництва та потреб, побуту і освіти.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua