Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ перший
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ПЕРША
ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ
4. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження

Філософія Нікола Маківеллі.
  Капіталістична ера в Західній Європі бере початок у XVI ст. Тоді розвиток ремесла та торгівлі, прискорений великими географічними відкриттями, привів до виникнення капіталістичного ладу. Розвивається буржуазія, зароджується робітничий клас. Розпад феодалізму і первісні нагромадження капіталу, розвиток ринкових відносин обумовили різке загострення соціально-станових суперечностей. Зростав тягар феодальних повинностей, у ряді країн відбувалося масове обезземелення селянства, у містах посилювалась боротьба патриціату і міських низів. Політичне ж панування в усіх країнах зберігалось за феодалами. В Європі в деяких країнах йшло становлення централізованих держав, а в інших — зберігалась феодальна роздрібненість. Скрізь існував соціально-становий лад, правова і соціальна нерівність, феодальна залежність селян, кріпосництво. Ідейне панування належало католицькій церкві, що оточувала феодалізм ореолом святості. Суспільні сили, що тоді боролись проти феодалізму і церкви, ще не розірвали з релігією.

  Одним з перших буржуазних теоретиків став італієць Нікколо Макіавеллі, який тривалий період займав різні посади у Флорентійській республіці, мав доступ до державних таємниць. Життя і діяльність Нікколо Макіавеллі належить до періоду занепаду Італії, яка до XVI ст. вважалась найпередовішою країною в Західній Європі. Перенесення головних торговельних шляхів у зв'язку з відкриттям Америки, розвиток капіталістичного виробництва, ринкових відносин в інших країнах вели до занепаду Італії, підривали сили буржуазії італійських міст. Тоді в Італії ще не сформувалась єдина держава — на її території існували міські республіки, папська держава, а також володіння Іспанії. Роздрібнена Італія зазнавала іноземного нашестя.

  Після встановлення у Флоренції синьйорії Медичі, Нікколо Макіавеллі позбавляється різних посад. Останній період життя займався літературною діяльністю. Твори Нікколо Макіавеллі поклали початок буржуазної політико — правової і соціальної ідеології. Соціальні і політичні вчення вільні від теології, ґрунтувалися на дослідженій діяльності сучасних тоді урядів і досвіді держав античного світу, на уявленні про інтереси і прагнення учасників державної діяльності. Твердилося, що вивчення минулого дає можливість передбачити майбутнє.

  На впевненості в постійність пристрастей і прагнень людини формується вчення Нікколо Макіавеллі. Природа людини однакова в усіх державах і в усіх народів; інтерес є найбільш загальною причиною людських дій, з яких складаються їх відносини, установи, історія. Щоб управляти людьми, треба знати причини їх вчинків, їх прагнення і інтереси. Устрій держави і її діяльність мають будуватися не на абстрактних уявленнях про належне, а на вивченні природи людини, її психології та захоплень. Нікколо Макіавеллі писав, що природа створила людей так, що люди бажають всього, але не можуть досягнути. Тому люди неспокійні, честолюбні, підозрілі і ніколи не задоволені своєю долею. Тому-то в політиці завжди варто розраховувати на гірше, а не на добре і ідеальне. Варто заздалегідь вважати всіх людей злими і передбачати, що люди завжди виявлять злобність своєї душі, як тільки виникне зручний випадок. Держава розглядалась як якість відносин між урядом і підданими, що ґрунтуються на страху або любові. Держава непохитна, якщо уряд не дає приводу для змови та обурення, якщо страх підданих не переростає в ненависть, а любов — у зневагу. Нікколо Макіавеллі дає ряд рекомендацій та порад, що базуються на уяві про пристрасті і прагнення людей, соціальних спільностей. Міркуючи про способи та методи влади, абсолютизує такі риси, по суті, буржуазної психології: любов до власності і прагнення наживи, збагачення. Людина ж, яку позбавляють якоїсь вигоди, ніколи не забуває: досить найменшої потреби, щоб нагадати це, а тому потреби поновлюються щоденно і нагадують про себе щоденно. Найнебезпечніше для володаря посягати на майно підданих — це неминуче породжує ненависть. Навіть коли володар вважає за потрібне позбавити когось життя, може зробити це, якщо є підходяще обґрунтування і очевидна причина, але повинен остерігатися посягання на чуже добро. Люди швидше забудуть смерть батька, аніж втрату спадщини. Непорушність приватної власності, безпека особи — це блага волі, основа міцності держави.

  Нікколо Макіавеллі відтворює ідеї Полібія про виникнення держави і кругообіг форм правління. Слідом за античними філософами віддає перевагу змішаній (з монархії, аристократії та демократії) формі. Особливість вчення в тому, що змішану форму правління республікою вважав результатом і засобом погодження прагнень та інтересів соціальних спільностей, що ведуть боротьбу. В кожній республіці завжди є два протилежних напрями: один — народний, другий — вищих класів. З такого поділу випливають усі закони, що приймаються в інтересах свободи. Нікколо Макіавеллі істотно доповнює дослідами суспільну психологію соціальних спільностей, які борються за вплив у державі. У Стародавньому Римі змішана республіка сформувалася в результаті боротьби і компромісів народу та аристократії, але їх непримиримість навколо аграрного закону загубила республіку. В історії Флоренції суперечки простого народу і знатних людей мали безкомпромісність і обумовили неміцність Флорентійської республіки. Нікколо Макіавеллі прагнув спростувати загальну думку істориків про порочність народу. Народ постійніше, чесніше, мудріше і розсудливіше за володаря. Від народу відрізняється знать. Знать бажає підкоряти і гнобити народ, народ не бажає підкорятися і зазнавати гноблення. І все ж Нікколо Макіавеллі вважав знать неминучою і потрібною часткою держави. Вільна держава мас формуватися на компромісах народу і знаті; суть «змішаної республіки» і полягає в тому, що система державних органів включає аристократичні та демократичні установи, виражає і захищає інтереси відповідної частини населення, стримує посягання на інтереси іншої частини населення. З непримиримою ненавистю ставився Нікколо Макіавеллі до феодального дворянства і закликав до знищення; вивільняв учення про державу і право від догм теологічного світогляду, вказував, що держава створюється і зберігається не тільки з допомогою насилля, війська, а й методами здійснення влади (хитрістю, підступністю, обманом та ін.); «треба знати: з ворогом можна боротися двома методами: по-перше, законами, по-друге, силою. Державний діяч не має дотримуватися договорів, отже, діла удавалися лише тим, хто не прагнув дотримувати слова і умів, кого потрібно, «обвести навколо пальця». Розумний правитель не може і не повинен залишатися вірним своїм обіцянкам, якщо це шкодить його інтересам і якщо відпали причини, що змусили давати обіцянки. Тому віроломство і жорстокість мають звершуватися так, щоб не підривався авторитет верховної влади. Звідси випливає одне з любимих правил політики: людей слід або ласкати, або знищувати, бо за мале зло людина може помститися, а за велике — не може. Слід або зовсім не кривдити нікого, або задовольняти злобу і ненависть одним ударом, а потім заспокоїти людей і повернути їм упевненість у безпеці.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua