Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ перший
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ПЕРША
ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ
3. Філософія Західної Європи

Вчення Епікура.
  Філософія Аристотеля не завершує ні старогрецької, ні тим більше античної філософії, але завершує найзмістовніший період в історії філософії, який називають класичною філософією Греції. Ця філософія високо цінувалась ще в античний період, відігравала визначальну роль в епоху Середньовіччя, без неї неможливо уявити філософію Європи, Азії, Америки, неможливо уявити і сучасну філософську культуру. Історія античної філософії триває і в післяарістотелівський період, зокрема в епоху еллінізму. Еллінізм має свою досить тривалу (кінець VI ст. до н. е.V ст. н. е.) історію. У філософії ця історія постає як втома, розчарування; філософію еллінізму визначають як загибель античної філософії, її деградацію. В елліністсько-римський період античності найвідоміші філософські школи: епікурейська, скептична, стоїчна і неоплатонівська. Впливовою тоді виступала школа послідовника філософії Демокріта — школа Епікура (близько 342 — 270 років до и. е.). Філософ-матеріаліст і атеїст епохи еллінізму тоді вніс у класичну атомістику досить суттєві зміни. Якщо Демокріт характеризує атоми за величиною, формою і пололсенням у просторі, то Епікур відкрив у них ще одну властивість — вагомість. На відміну від Демокріта, який вважав, що атоми можуть рухатися лише прямолінійно, Епікур допускає і визнає закономірним також певне їх відхилення від прямолінійного руху. «Рухаються атоми безперервно і вічно, одні подалі один від одного, а інші — коливаються на місці, якщо випадково зчіпляються або захоплюються зчепленими атомами». Таке коливання існує тому, що природа порожнечі, що поділяє атоми, не здатна виявити їм опір, а твердість, що мають атоми, примушує їх при зустрічі відштовхуватися настільки, наскільки зчеплення атомів навколо змін дає їм простір. Початку не було тому, що атоми і порожнеча існують вічно.

  Дальший розвиток давньогрецький атомістичний матеріалізм одержує у вченні римського філософа Тіта Лукреція Кара. Пізніший античний період зв'язаний з кризою рабовласницького суспільства, відображений у філософських ідеях, що спрямовані на утвердження антисоціальності та втечі у сферу індивідуального життя духу, протиставленого тілу. У 529 році Юстініан видав вердикт про закриття філософських шкіл в Афінах. Це стало свідченням того, що антична філософія завершила своє існування.

  Історичне значення античної філософії в тому, що, по-перше, у філософії античності вперше виникли практично усі головні філософські проблеми, рішення яких стало завданням мислителів майбутніх поколінь. По-друге, з розвитком рабовласницького суспільства у філософії виникли дві протилежні системи — матеріалізм і ідеалізм, взаємодія та боротьба між якими стали одним із джерел її розвитку. По-третє, у ході філософії Стародавнього світу склалася перша історична форма діалектики.

  Падіння Західної Римської імперії завершило період історії Стародавнього світу і поклало початок історії Середньовіччя.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua