Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ перший
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ПЕРША
ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ
3. Філософія Західної Європи

Ефеська школа.
  У Стародавній Греції славився Ефес — значний торговий, політичний і культурний центр. Тут приблизно у другій половині VI ст. до н. е. виникає сильна філософська школа, зв'язана з ім'ям філософа Геракліта з Ефесу. Знайомий з багатьма поглядами мілетських філософів Геракліт усе ж стверджував, що «нічий слухач», «а сам навчався». Основний твір Геракліта має назву «Про природу». Збереглося 130 фрагментів з твору. На відміну від попередників, вважав, що основою всього сущого є вогонь. Усе виникає з вогню, і сам вогонь перетворюється. Геракліт писав: «Світ, єдиний із усього, не утворений ніким з богів і ніким з людей, а був, є і буде вічно живим вогнем, закономірно спалахуючим та закономірно згасаючим».

  Стихійний матеріалізм Геракліта поєднується з наївною діалектикою. Йому належить відомий принцип «все тече, все змінюється» (пантареї). Постійні зміни та постійний розвиток Геракліт пояснює різними способами їх дії: «Одне і те ж є живим і мертвим, що не спить і спить, молодим і старим, бо все, що змінилось, стає іншим, а інше — змінившись, стає таким». Усе рухається у боротьбі протилежностей: тільки хвороба змушує людину визнавати здоров'я приємним, тільки після втоми людина радіє відпочинку. Якщо зникнуть суперечності, то зникне все, тому що все суще суперечливе. Геракліт вважав, що Гомера треба було б висікти розгами за те, що сказав: «Та зникне ворожнеча серед богів і людей». На думку Геракліта, якщо зникнуть суперечності, то зникне рух, а якщо зникне рух, то зникне все. Постійний хід розвитку порівнював з течією річки, у яку не можна увійти двічі. Рух — це життя. Одним з перших Геракліт звертає увагу і на характер людського пізнання. Пізнання прагне осягнути сутність, тобто логос — вчення. Хто його не розуміє, говорив Геракліт, той не може зрозуміти нічого у розвитку світу. Значна увага приділялась відмінності знання. Багато знання — від справжньої мудрості. Єдиною мудрістю, за Гераклітом, є «знання думки, яке всюди усім керує». Гераклітова філософія вважається вершиною інтуїтивно-діалектичного розуміння світу, природи людини.

  Важливе місце в античній філософії займає найзріліша форма стародавнього матеріалізму — атомістичне вчення, створене Левкіппом і Демокрітом. Якщо про Левкіппа — вчителя і друга Демокріта відомо дуже мало, то про погляди Демокріта збереглося багато відомостей і творів.

Демокріт за своє довге життя здобув величезне знання філософії і наук про суспільство і природу. Його твори — це ніби енциклопедія пізнання. Діоген Лаертський наводить близько 70 творів з різних галузей знань — фізики, етики, музики, математики, риторики, астрономії та ін. Широта, глибина, систематичність та цільність творів Демокріта здобули повагу всіх видатних мислителів Стародавньої Греції і Стародавнього Риму: Ціцерона, Плутарха та ін. Концепції світу Демокріта відрізняються новизною думки, багатством узагальнення. Демокріт вважав, що світ складається з атомів та порожнечі. Атоми — це різні за формою та положенням невидимі простим оком дрібні неподільні частинки. Точну характеристику основних принципів вчення Демокріта про суть світу знаходимо у Діогена Лаертського: «Початок Всесвіту: суть атоми і порожнеча. Все інше лише вважається живим, сущим. Світи безкінечні та піддані виникненню і зруйнуванню. Нічого не виникає із неіснуючого та нічого не руйнується в неіснуюче. Атоми також безкінечні за величиною і кількістю, вихором несуться по Всесвіту і цим народжують складне: вогонь, воду, повітря, землю».

  Якісно новим в античному мисленні виявляється розуміння Демокрітом безкінечності, незнищенності і неутвореності Всесвіту, переконання в існуванні безкінечної множини світів, які виникають і зникають. Ототожнюючи причинність з випадковістю заперечує випадковість, розглядаючи її як результат незнання. Вплив Демокріта і його праць на весь процес розвитку філософії настільки значний, що матеріалістичну тенденцію у філософії часто називали лінією Демокріта.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua