Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ п'ятий
ОСНОВИ ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

ГЛАВА П'ЯТА
ЕСТЕТИЧНА СВІДОМІСТЬ ТА ЕСТЕТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
1. Специфіка і структура естетичної свідомості

Естетичний смак.
  Естетичний смак означає здатність людини естетично оцінити дійсність і мистецтво. Доцільно згадати латинський вислів: «У кожного свій смак». Але стародавні римляни додавали: «Про смак не сперечаються, якщо є». У Стародавньому Римі існував культ естетичного смаку навіть у період правління кривавого Нерона. Але протягом усієї історії людства про смак сперечалися, і досить жваво. Хоча дійсно, не дискутують про якість фізіологічного смаку: хтось віддає перевагу солодкій їжі, хтось — солоній, комусь подобається червоний колір, комусь — зелений тощо. Однак усі ці аспекти життєдіяльності людини не мають суспільного значення. Естетичний смак належить до суспільної, соціальної сфери, тому що означає соціальну спроможність людини, яка формується як результат виховання та навчання. Естетичний смак є важливою характеристикою особистостей становлення та пов'язаний з рівнем самовизначення людської індивідуальності. Тому естетичний смак — не тільки оцінка, а й привласнення або заперечення певних естетичних цінностей.

  Отже, естетичний смак означає здатність до індивідуального відбору естетичних цінностей, що визначає напрям естетичного (і не тільки естетичного) саморозвитку особи. Естетичний смак — показник цілісності людської індивідуальності, оскільки сприяє формуванню особи. Це здійснюється, коли людина досягає віку 13 — 20 років, а естетичний смак тоді є навряд чи не найголовнішим засобом об'єктивації особи. Для молоді природним вважається бажання акцентувати на тому боці життя, який виразно та рельєфно стверджує її як самобутність. Це — зовнішній вигляд, переваги у музиці, літературі, у мистецтві в цілому, поведінці. Часто це прагнення набуває спотворених форм. Так виникає молодіжна субкультура, за законами якої юнаки та дівчата ще досить умовно освоюють засоби і прийоми створення індивідуального стилю життя, здійснюють пошуки гармонійних відносин із собою та оточенням. Але не завжди цей закономірний процес позитивно сприймається суспільством: так сталося з культурою (хоча часто зветься контр- або антикультурою) хіпі, панків, рокерів, металістів тощо. Відсутність естетичного смаку або зловживання мірою, яка пов'язується з певним рівнем його розвитку, свідчить або про нерозбірливість людини, тобто про нездатність до особистого відбору, або про «дурний» (поганий) смак, тобто в такому випадку відбір ведеться за незначними, неістотними критеріями. Естетичний смак співвідноситься з художнім смаком, який розвивається на основі естетичного у процесі спілкування з творцем мистецтва та рівень якого підвищується завдяки художній освіті та вихованню. Дискусії з приводу того, які ж цінності найбільш важливі, якщо мається на увазі якість естетичного смаку — особисто або суспільно значущі — то в кожному окремому випадку зумовлені конкретними комплексом суспільних обставин, соціальною диференціацією суспільства, яка створює моделі естетичного смаку різних верств населення. Естетичний смак не залишається незмінним. Суспільні відносини та особливості світу людини впливають на розвиток або деградацію особистого естетичного смаку. Про це свідчать зміни переваг до добору творів мистецтва (літературних чи музичних) тощо. Усе ж таки залишається невизначеною проблема відбору критерію, за яким оцінюється якість естетичного смаку. Існує такий критерій чи ні? Виходити при розв'язанні проблеми слід з того, що становить естетична оцінка, яка лежить в основі естетичного смаку засновується не тільки на якості предмета, який оцінюється, а й на якості, здібностях того, хто оцінює, своєрідності його почуттів, особливостях інтелекту, його загальній культурі, рівні освіти, соціальній належності. Усе це визначає особисту якість — естетичну інтуїцію. Якість же естетичної інтуїції зумовлює якість творчого уявлення, тобто здатність охоплювати образ «цілого», не передуючи його логічній деталізації, аналітичній діяльності розуму, спроможності передбачити те, що вже є, але ще не здобуло відображення у вигляді поняття. Естетичний смак — здатність до індивідуальної оцінки та добору естетичних цінностей, яка визначає можливість і здатність особистості до саморозвитку.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua