Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ п'ятий
ОСНОВИ ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

ГЛАВА П'ЯТА
ЕСТЕТИЧНА СВІДОМІСТЬ ТА ЕСТЕТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
1. Специфіка і структура естетичної свідомості

У процесі історичної практики відбувалося усвідомлення людством механізмів, що формують спроможність особистості естетично ставитися до дійсності, зокрема здатність сприймати і переживати в чуттєвих формах власне буття, створювати нову дійсність відповідно зі своїми естетичними уявленнями. Розуміння специфіки механізму привело до уособлення двох основних понять, пов'язаних з відображенням процесу формування естетичного ставлення до дійсності: естетичної свідомості та естетичної діяльності.

  Специфіка естетичної свідомості, у порівнянні з іншими формами духовного життя людства, полягає в тому, що:
—                естетична свідомість у бутті людини та суспільства є комплексом чуття, уявлень, поглядів, ідей;

—                це духовне утворення особливого роду, яке характеризує естетичне ставлення людини чи суспільства до дійсності. На рівні суспільства естетична свідомість існує у формі суспільної свідомості, що відображає ступінь естетичного освоєння світу, на індивідуальному рівні — у формі особистої характеристики окремої людини;

—               естетична свідомість формується тільки на основі практики. Чим багатша естетична практика людини або суспільства, тим багатша та складніша їх естетична свідомість; процес формування естетичної свідомості особистості у стислому вигляді повторює процес її формування в історії людства. Цим обумовлюється й структура естетичної свідомості;

—                від інших форм духовного життя естетична свідомість відрізняється тим, що базується на особливого роду взаємодії людини і світу, де переважає емоційне начало.
Видові особливості естетичної свідомості визначаються єдністю структури її форм. Теоретично розрізняють два рівні функціонування явища: по-перше, повсякденний, побутовий рівень, що базується на узагальненні емпіричного досвіду. Повсякденні естетичні переживання особи мінливі, часто суперечливі; по-друге, теоретичний рівень, що базується на загальних філософських уявленнях про світ, людину та її місце у світі.

  Історія естетики і мистецтва знає багато прикладів втілення уявлень у конкретно-чуттєву форму. Так, скульптура Мікеланджело «Давид» втілює уявлення людини епохи Відродження про світ, у центрі якого, сила та міць якої не має меж. Як усвідомлення сили та могутності, обличчя й постать Давида спокійні, гармонійні, величні. Повсякденний рівень естетичної свідомості складають естетичні емоції, переживання, почуття та ін.; теоретичний — естетичні оцінки, судження, погляди, теорії, ідеали тощо. Межі між цими двома рівнями умовні, бо специфіка естетичної свідомості має прояви на кожному рівні — усюди можна знайти і чуттєві, і раціональні елементи. Ця особливість притаманна естетичній потребі та естетичному смаку, де однаково важливі і емоційні, і раціональні складові, оскільки усвідомлюються у взаємодії з естетичним ідеалом. Слід зазначити, що естетична свідомість — одна із форм духовного життя суспільства, що відображає природу, навколишнє середовище, різноманітну діяльність людини, а також продукти (результати) діяльності, в тому числі твори мистецтва, у почуттєвих образах, що осмислюються та оцінюються у судженнях естетичного смаку.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua