Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ п'ятий
ОСНОВИ ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

ГЛАВА ТРЕТЯ
ФУНКЦІОНУВАННЯ МОРАЛІ
2. Моральна культура особи

Культура (лат. cultura — обробіток, культивування) — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створення і створюваних людством у процесі суспільно-історичного практики, включаючи творчу і діяльність по їх виробництву, а також способи їх застосування і передачі. Вузьке розуміння культури означає матеріальну культуру (техніка, виробничий досвід, матеріальні цінності, створені в процесі виробництва) і духовній культурі (виробництво, розподіл і споживання духовних цінностей у галузі науки, мистецтва, літератури, філософії, моралі, освіти тощо). Культура явище історичне, що розвивається залежно від зміни соціально-економічних відносин і політичних систем. На противагу ідеалістичним теоріям культури, що відривають духовну культуру від матеріальної основи і пояснюють її як духовній продукт еліти, матеріалізм розглядає процес виробництва матеріальних благ як основи і джерело розвитку духовної культури і звідси

випливає, що в безпосередніх або опосередкованих формах культура створюється діяльністю трудящих. Будучи залежною від матеріальних умов духовна культура не змінюється автоматично слідом за матеріальною основою, а характеризується відносно самостійністю (спадковість), взаємовплив культур різних народів. Моральна культура особи невід'ємна складова частина духовної культури. Моральна культура особи — це міра її моральної соціалізації, тобто ступінь освоєння і привласнення пануючих у суспільстві моральних цінностей, ступінь реалізації їх у діяльності в різних сферах суспільного життя. Інакше кажучи, — це досягнутий особою ступінь морального розвитку, який характеризується засвоєними і реалізованими в діяльності моральними цінностями. У повсякденному слововживанні під моральною культурою найчастіше розуміють моральну вихованість людини, ступінь засвоєння нею моральних норм, приписів, вимог і їх реалізацію у своїх вчинках.

  Рівень розвитку моральної культури особи вимірюється системою функціонально пов'язаних покажчиків: знання основних моральних правил, вимог, приписів, норм, принципів та ідеалів суспільства; оцінку їх як соціально справедливих, доцільних, необхідних, таких, що сприяють суспільному прогресу і всебічному гармонійному розвитку особи зокрема; утілення їх у повсякденній поведінці, різнобічній діяльності, спілкуванні; соціально значущу мотивацію поведінки і діяльності; дотримання вимог обов'язку і совісті у складних життєвих ситуаціях і навіть в екстремальних умовах; потребу і здатність (здібність) до постійного морального самовдосконалення. Ці змістовні показники моральної культури особи є невід'ємною складовою її загальної культури. Головним критерієм оцінки рівня моральної культури виступає реальна поведінка людини, її моральні ідеали, ставлення до інших людей, колективу, суспільства, міра гуманності, яку особа виявляє в соціальній діяльності і яка виражає ступінь її духовно-моральної свободи в конкретних умовах суспільної, моральної необхідності. Основною функцією моральної культури особи є регулювання моральної складової будь-якої діяльності і моральних стосунків людини із собі подібними.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua