Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ третій
ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ШОСТА
СЕНС І СПРЯМОВАНІСТЬ ІСТОРІЇ
3. Цінності історії і цінності існування людини

Проблеми цінностей історії.
  Проблему цінностей не можна розглядати абстрактно: цінності завжди зв'язані із соціальним розвитком. Філософ Карл Манхейм порівнював цінності з дорожніми вогнями, що регулюють комунікацію всередині культури. В жодній цивілізації цінності — не понадфеноменологічна суперструктура. Процес утворення нових ціннісних норм відбувається перманентно. Конфлікт цінностей — головна проблема гуманітарного діалогу культур, що вимагає реабілітації. Проти цінностей чужої культури заперечити нічого: їх можна або добровільно визнати, або прогнозувати. Прогнозувати цінності в цивілізованому суспільстві неприпустимо. Залишається проблема співіснування різних систем цінностей. Складність проблеми не можна применшити: очевидно, зіткнення цінностей блокує процес комунікації культур. Усяка зміна мети і структури суспільства веде до переоцінки цінностей. Людина одержує можливість діяти в нових соціальних умовах. Це явище дозволило Жану Полю Сартру з властивою категоричністю заявити, що цінності й ідеали вигадуються людиною. Обережнішим філософ Віктор Франкл визначив цінності як універсали сенсу, що кристалізуються в типових ситуаціях, з якими зустрічається суспільство. До епохи індустріальної революції структура цивілізацій статична і проста. Встановлені системи цінностей існували тривалий період. Під впливом науково-технічної революції цивілізації динамічно змінюються, прискорюючи процес утворення нових цінностей.

  Аналізуючи ієрархію цінностей, філософ Карл Манхейм формулює два парадокси в ціннісній сфері сучасного суспільства.
  По-перше, цивілізації використовують метод перенесення цінностей з однієї системи в іншу при переході від простіших цінностей до складніших, щоб змусити систему цінностей функціонувати ще раз. Такий метод веде до парадоксальної ситуації: цінності зненацька перетворюються з інструменту соціальної справедливості на інструмент експлуатації. Так трапилось з усією системою оцінок, згрупованих навколо ідеї власності. У суспільстві дрібних селян та незалежних ремісників це справедлива і творча система, що захищає знаряддя праці людини. Сенс системи повністю змінився у світі великої промислової технології. Тут сам принцип приватної власності на засоби виробництва став мати на увазі право експлуатації більшості меншістю. Аналогічна ситуація відбувається в сучасності, коли цінності західної цивілізації намагаються представити як універсальні і впливові міжнародні миротворчі організації. Усередині західного світу цінності здійснюють функцію регулювання, а на міжнародній арені — стають засобом підкорення інших народів.

  По друге, парадокс зв'язаний із принциповою зміною всієї процедури оцінки в сучасній культурі. Якщо в традиційних суспільствах, заснованих на звичайному праві, люди сприймали систему цінностей завдяки стародавній традиції і вірі в те, що така воля Божа, то в сучасних умовах створення нових цінностей та їх сприйняття засновані на свідомій і розумній оцінці. І хоча сам собою процес не можна не назвати прогресивним, у культурі парадоксально привів до немислимого колись сум'яття в оцінках і релятивізації цінностей.

  Американо-німецький філософ Еріх Фромм відзначав, що існує значний розрив: сучасна людина вважає своїми цінностями і дійсними цінностями, якими керується і які нею не усвідомлюються. У демократичних країнах офіційно визнані, усвідомлені цінності гуманістичні і релігійні: індивідуальність, жаль, любов, відповідальність, милосердя. Але багато людей вважають моральні норми проявом ідеології. Моральні норми реально не впливають на мотиви людської поведінки. Несвідомі цінності — власність, споживання, суспільне становище, розваги — служать безпосередніми мотивами поведінки більшості людей. Розрив між усвідомленими і неефективними цінностями, з одного боку, і неусвідомленими і діючими — з іншого, ведуть до девальвації цінностей. Через збільшення числа контактів усередині суспільства змінилося ставлення і до ціннісних норм. Раніше можна було говорити про конкретні простори розподілу цінностей: про цінності аристократії або цінності міщанства. В сучасних умовах зростання соціальної мобільності сталося об'єднання самих різних та суперечливих цінностей. Процес взаємного культурного збагачення цивілізацій ще більше підсилив релятивізацію у сфері оцінок. Завдяки комунікаціям цінності чужих цивілізацій одержали широке розповсюдження, залучаючи одних людей, відштовхуючи інших і підсилюючи загальну моральну розгубленість. Людині стає дедалі сутужніше жити в аморфній культурі, де навіть у найпростіших ситуаціях змушений вибирати між різними моделями дії й оцінок. Еріх Фромм горісно підкреслював, що більшість людей коливається між різними системами цінностей і тому ніколи не розвиваються повністю у тому або іншому напрямку. У них немає ні особливої чесності, ні особливих вад. Дуже добре вислови вся про цінності Ібсен: «...вони схожі на монету, що зітерлась».

  Наприкінці XX століття виникло явище подвійного конфлікту цінностей: усередині кожної культури і між цивілізаціями. Парадоксально ситуація розрядилася завдяки вибуху глобальних проблем. Здавалося, уже ніщо не зможе повернути людство до колишнього пріоритету перед цінностями, так глибоко релятивізм підірвав основи культури Зненацька це зробив страх, усвідомлення загрози загальної екологічної катастрофи. Страх став тим невидимим диригентом, що зумів перебороти сум'яття у світі оцінок і розставити акценти в партитурі цінностей. Виявилося, що процес утворення й актуалізації нових цінностей зв'язаний з вирішенням нових моральних питань. І глобальні проблеми, єдині для всіх цивілізацій, сприяють формуванню загальних цінностей. Людство, нарешті, стало спільними зусиллями формувати загальне поле духовних цінностей, і це природно зближає народи і культури.

  Поява загальних цінностей дозволила по-новому подивитися на проблему консенсусу в сучасному діалозі культур. Загроза глобальної економічної катастрофи змушує усвідомити, що консенсус — це не просто поступки і компроміси, це, насамперед, спільна діяльність зі створення загальних цінностей і єдиного соціокультурного простору. У сфері цінностей існує зацікавленість, з появою нових актуальних проблем і проблем нових цінностей, що відповідають їм, старі норми й рекомендації частково переглядаються і поступово перебудовуються в дусі сучасності. Згадаємо, якими радикальними змінами в ціннісній сфері супроводжувалися промислові революції на Заході і на Сході. Що дозволяє припустити, що ціннісні системи різних цивілізацій в майбутньому стануть зближатися з розширенням поля загальних проблем і загальних моральних норм.

У сучасних умовах загальноцивілізаційні цінності: право на життя і продовження роду, збереження здоров'я, недоторканність особи. Потім екологічні цінності — чистий ґрунт, вода, достатність основних ресурсів. Первинні цивільні права — захист від не правового насильства і примусу, свобода переміщення, недоторканність житла, свобода совісті, слова, зборів, асоціацій. Універсальні політико-правові цінності — незалежність суду, свобода і незалежність друку, різні форми участі громадян у політичному житті. Універсальні соціально-економічні цінності — право кожного на самозабезпечення. Всі цінності є основою для реалізації власне цивілізаційних цінностей, що належать до особливостей способу життя і мислення кожної цивілізації.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua