Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ третій
ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА
ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА
2. Духовне життя суспільства

Основні духовні потреби.
  Ніяка діяльність, тим більше виробництво, не почнуться, якщо до того ж немає внутрішніх об'єктивних передумов. Такими передумовами, внутрішніми збудниками активності виступають потреби. Духовні потреби: пізнавальні, естетичні та моральні. Виникнення пізнавальних потреб зв'язано з необхідністю одержувати об'єктивну інформацію про навколишній світ, щоб мати можливість адекватно орієнтуватися і перетворювати. Спочатку потреби вплетені в матеріальнопрактичне життя людей. Пізнавальні потреби починають виділятися зі світу матеріальних потреб, здобувати переважно духовність лише на досить високому рівні розвитку суспільства. Але можливість закладена вже в специфіці людського існування.

  Людина живе в світі, що постійно розширюється, а тому і постійно зустрічається зі становищем невизначеності, що нестерпно для нього, і прагне подолати. Людина має потребу в передбаченні майбутнього, для чого їй необхідні знання, що у даний момент можуть і не мати безпосередньої користі, тим самим створюється визначений надлишковий запас знань. Разом з розширенням людського світу розширюється і сукупність знань людини, що має системність. Утилітарно-значимі в даний момент знання ніби нанизують інші, що такою значимістю не володіють, але без них неможливо було б побудувати систему знань. Пізнання поступово перетворюється на самостійну форму діяльності і свідомості, починає розвиватися за власними законами, а пізнавальні потреби дедалі більш здобувають духовність.

  Людині потрібні не просто корисні, правильні, точні, істинні знання, спираючись на які вона може раціонально будувати своє життя і більш-менш точно передбачати майбутнє, і за допомогою засобів науки наблизити майбутність. Істина стає важливою духовною цінністю. Нарешті, у сучасному світі наука починає йти ніби перед практикою. А для суспільства задоволення пізнавальних потреб — духовних, а не тільки матеріальних, утилітарних, стає важливою умовою розквіту. Важливим, але не єдиним. Оскільки ж суспільство — надбіологічна форма спільного життя людей, то суспільство бідує і в надбіологічних формах регулювання взаємин між людьми. Саме як такі форми служать моральні норми, принципи, цінності. їх виникнення обумовлене природними потребами спільного життя людей, а самі потреби мають конкретну історичність. Але моральні цінності виступають і у формі визначених ідеалів, законів, що передбачають досконалість світу.

  З розвитком людини розвиваються і її потреби, постійно спрямовуються у майбутнє, прагненням перетворити світ, поліпшити його. У своєму прагненні людина має потребу в конкретних орієнтирах, у визначених критеріях для розрізнення Добра і Зла. Категорії Добра і Зла — найважливіші моральні категорії, що завжди відображають у формі моральних оцінок та розпоряджень практичні завдання соціальних суб'єктів у сучасності і на майбутнє, що формують, з одного боку, вимоги збереження вже досягнутого в ході розвитку культури а, з іншого, — виражаючи незадоволеність існуючим та мету дальшого історичного розвитку. Іноді поняття Зла вважають лише релігійною або алегорією логічною абстракцією. Між тим «зло є душевна схильність людини, властива кожному; нібито деяке живуче, в жагуче тяжіння до разнуздання звіра, тяжіння, що завжди прагне до розширення влади і до повноти захоплення», перемагає там, де «духовних не можливостей нема, а душевність можлива незліченна». У сучасних умовах зло стає Злом абсолютним як загроза існування роду людського. Ось чому звести духовно-моральні межі індивідуального і суспільного буття, що перешкоджають самовідданню злу, формуванню в людини потреб та здатності їх створювати і зберігати є необхідною умовою персонального і соціального виживання, справді людського розвитку.

  Сучасне життя породжує і потребу встановити гармонію між наукою і моральністю, оскільки кожне наукове відкриття має позитивний і негативний потенціал. Але гармонія між Істиною і Добром буде не повною без включення в неї естетичних початків, мистецтва, оскільки ні наука, ні моральність ще не вичерпують повністю всю духовність буття. Причина, за якою мистецтво збагачує людей, вважав Нільс Бор, складається в здатності нагадувати про гармонію, недосяжну для системного аналізу. Мистецтву властивий цілісний, синтетичний погляд на світ, що відкриває загадкове, ірраціональне, яке не піддається раціональному науковому пізнанню. Тому мистецтво всебічно, цілісно розвиває індивідуальність людини, її свідомість і чуття, творчий потенціал. Мистецтво звернене до емоційної сторони людської природи, розвиває почуття. А без людських почутті і пристрастей немає діяльності, творчості, немає героїчних справ, немає і моральної величі. Людина, моральна свідомість якої складається з одних лише правил, що живе, за висловом Льва Толстого, у світі відображеного життя, часто виглядає жалюгідною при реальному зіткненні з нею, з людськими почуттями і пристрастями, байдужою до людей, не вміє любити і ненавидіти, її правила не торкаються глибоких сфер життя. Будучи, власне кажучи, правилами зовнішньої благопристойності, вони не спроможні допомогти їй знайти адекватний стиль поведінки у тяжкій ситуації. Сприймаючи емоційно або негативно твори мистецтва, людина спілкується з творчим, діяльнісним початком особи, одержує стимули, що спонукують дотримуватись або відхиляти її ідеали. У такому змісті мистецтво — сама людська форма спілкування і залучення, приєднання до висот людського духу, важлива умова соціалізації індивіда, є самосвідомістю культури та її кодом у процесі спілкування з іншими культурами. Гармонізація естетичних, пізнавальних і моральних потреб — необхідна умова нормального духовного життя суспільства, розвитку духовності людини.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua